Плаче сумно верба над водою
І тужливо кричать журавлі –
То вже осінь важкою ходою
Йде до нас по зеленій траві.
Ще зеленій... та скоро вже, скоро
Помандрують у вирій птахи,
Небо стане болісно-хворим,
Зронять сльози дощі на дахи.
Листя жовте з дерев опадає.
Все стихає: надворі зима.
Завірюха стежки замітає –
Вже й до тебе стежки замела.
Раптом, пісня дзвінка озоветься,
Цвітом ніжним зродять поля,
Сонце визирне, світ всміхнеться –
Помолодшає знову земля.
Оживе голосними струмками
Від важкого зимового сну...
Бачиш: осінь тепер поміж нами -
Зачекаймо на нашу весну!
Наша весна
© Copyright: Мирослава Данканич, 2001
Свидетельство о публикации №101080200314
Свидетельство о публикации №101080200314
Рецензии
Добре, Мирослава, дуже добре, але в
"Небо стане болісно-хворим"
немовби не вистачає одного складу. Усе на місці, але якось не відчувається...
Serge De Lugano 18.09.2001 20:05 • Заявить о нарушении
"Небо стане болісно-хворим"
немовби не вистачає одного складу. Усе на місці, але якось не відчувається...
Serge De Lugano 18.09.2001 20:05 • Заявить о нарушении