Вже обліта з дерев весняний цвіт
І в гості йде до нас бездумне літо.
Пройдуся гаєм, доторкнуся віт...
Думки мої! Скажіть, куди вас діти?
Замріялась, згубилася у снах...
Без тебе жити, бачиш, я звикаю
Вже не блукаю по чужих стежках
На них тебе сьогодні не шукаю.
Вже облетів з дерев весняний цвіт
У полі дозріва зелене жито
Пройдуся гаєм, доторкнуся віт
Напевне знаю: треба далі жити.
Впевнен сть
© Copyright: Мирослава Данканич, 2001
Свидетельство о публикации №101071700150
Свидетельство о публикации №101071700150
Рецензии
На это произведение написано 6 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
