Истори Киевского ICQ клуба в матерных стихах. На украинском

Паденіє дома Аськеров.
Пацавата трагікомедія з матюками.


АСЯ - дивна істота викликана до життя жидами у 1996 році. Зелена та інколи    червона а також поблямована чиїмись ***овими малюнками. Коли    червоніє то падає, саме в цей час їй роблять підношення, лагідно (а    іноді й свірєпо) на неї натискають щоб вона опять стала зеленою.    Совєршенно непрєдсказуєма тварюка... Богиня.

Ункле Педик      - коренастый лысый пидорас с одной рукой короче другой. Дуже любить
                ****іти дохуя. Поет та при****ок .

Смрадость         - автентично выглядящая дама без возраста, с короткой стрижкой
                с пофигистским лицом и огнем альтруизма в глазах. ****іти любить
                теж, але їй чаще всього впадло. Мать основательніца.

Тамагочка          - ще молода дівчина з желанієм усім добра, природньою розкованістю в
                поведінці, висловлюваннях та рухах. Має зачіску та окуляри. Бдить
                наше здоровья на одноіменной фирме. Прес-коммунікабельщиця.

Китч              - ахуєнний футболіст, відеоінженер. Широкий та доволі жирний пацан з    короткою зачіскою рекетіра і твердими переконаннями щодо власної    свободи. Сочувствующій гранд.

Хвостик              - молодой чєловєк с круглимі глазамі і ліцом как у відомого
                бітла Пола Маккартни с пєрєпоя. Майбутній ексгібіціоніст. Стовп
                сучасного веб програмування. Президент.

Газз              - рєдкій у****ок с невикорінним виразом рас****яйства вісіченим на
                ліце і тєлє. Цими якостями з ним поже поспорити лише Ункле Педік.
                Отєц основатєль.

С А Р А Й          - молодий та наглий гандон високий на зріст та худий як Папа Карло
                в молодості. Його очі при****жено блищать загадковим вогнем юного
                рос****яйства. Кандідат в неформальні лідери.

Душ або Душка  - ще не стара молодиця з лбом мислітеля і очами газелі. Коротка зачіска
                чудові очі та та невимушені тєлодвіженія в сторону чоловіків роблять її     дуже популярною у їх кругах. Ентузіастка.
          
Гал_имк   - молодий але вже по****жений життям хлопець. Пессимістичний     реаліст, якого заїбало все, а особливо сімейне життя. Віце-президент.

Хренатор   - старий і лисий бабнік що весь час полює за інформацією та бабами.     Стороннік жорстких методів у работє. Зам.

БздаНИК   - волохатий блондін похуїст. Бляодун. Каже шо може виїбати когось 12     раз підряд. Напевне ****ить але цього ніхто ще не довів. Члєн.

SELFin   - такий же молодий і наглий, як Сарай, але ще більш ****икуватий і     трохи ширше у тєлі. Ходить з пушкою ніби це його спасе. Не спасе.     Теж члєн, але вже опозиційного пінгвинячого руху.

ХЕРвЕСТер   - прєстарєлий любітель альтернатіви. В ньому відчувається внутрішня     скорбота за чимось  прекрасним яку часто густо приймають за     витвори нудотного та сумного характеру. Тіпа кандідат (чи *** його     знає хто...)

Товариш Кат   - струнка та жива дівчина з жвавими чорними очима. Часто скривається     од людей. Пріходящій іногда члєн.

Аашка   - досвідчена, весела та роз****ийкувата жінка з кудрявим волоссям.     Має приємний та м"який характер, за що її люблять усі. Сочуствующая.

ГаНДоМ   - високий та трохи мішкуватий пацан з КПІ. Цим в принципі всьо     сказано. Тіпа члєн.

Дж_Дюк де Волфенштайн - дуже таємнича худа та трохи закручено-роз****ована особа.                Хоче одружитись і мабуть таик колись цього досягне. Випить       не дурак, особєнно за чужі гроші, які він вправно випрошує       іноді у народа. Члєн-коррєспондєнт.

Хер_доНести   - дівчина з абсолютно похуїстськими поглядами на жизнь. Її задоволене     лице добре пасує до її хіпових фенечок. Якби зараз ще були хіппі вона     б до них і пішла, а так вона прийшля до нас. Члєном її назвати важко...     але треба.

Барменша(ші)   - покривджені життям дівчини яких запрягли за стійку бара. Деяких     клієнти зайобують а деяким з них - подобаються. Вони грають хочь і     допоміжну але все таки роль у клюбі. Як ото сервер Рамблер: в ньому     нічого нема, але він на всіх показує. Сочувствующіє баби.

Словєсний та
Фізичний Пєздюлі - легендарні близнюки-браття, інструменти впливу на опонентів, що їх       люблять застосовувати нащі герої. Перший більш популярний в       народі, але другий - краще доходить.

Гімно    - речовина, яку застосовують усі герої пьєси як каталізатор творчого      спілкування на своїх збіговиськах, фон для дискусій з опонентами та      для усіх можливих інших потреб...

А також: компи, сервери, два форуми, сайти, мило, карикатурно-порнографічні малюнки і безліч спиртних напоїв.

Пролог.

Видно захаркані простори якогось очєрєдного бару. Стільчики, пластикові і трохи щербаті столи, заплямована барна стійка і о****инівший від клієнтів бармен створюють атмосферу дешевої кафешки. За столами сидять Газз та Смрадость. Вони оживленно ****ять. Десь фоном до всього цього стелиться Гімно... Воно прислухається до всього і скептично посміхається само до себе.


Газз:    Бля осто****ило мені без клюба братці! І вже нас дохуя і треба нам собраться!
І випить можем ми... но як по аське пить? Ні - клуб нам треба срочно утворить... Там можно буде просто й вільно жить, Словесних пєздюлів туда позвать,
А хто гандон - тому й фізичних дать. Кароче - клуб нам надо создавать!

В сторону: Гамна там буде правда дохуя, мабуть... но ми переживем, бо тут нє в етом суть!

(Гімно стає в позу пророка Самуїла але його ніхто не чує і не бачить)

Гімно,
до глядачів: Да, я там буду жити  кожен день! А клубну суть я бля їбала в пень, хто мною нехтує - тому зі мною жить. Зі мною много хто почне дружить...
Не обійдетесь люди без Гамна! Від мене й буде вам усім хана...


Смрадость: Мій любчику... як хочеться мені твою ідею реалізувати! Подалі нахуй світ увесь послати і за****ячить славний гарний клюб! Мені коли всім добре світ так люб! Так хороше і бачити його... і чути.. за****ячити б кого! Якби від того стало краще всім комусь би щось одрізала зовсім...

(Очі Смрадості переповнюються любовью до всього світу а особливо до його найбільш по****женої половини)

Газз: Ну що - то порішили! Клюбу - буть! Нехай мене усі потом єбуть!

(В цей час на обличчі Газза виграває посмішка... І це не дивно: він навіть не підозрює наскільки пророчими виявилися його слова, Гімно зтиха посміхається...)


Дія перша.
Ункле Педік міняється.

Картина перша.

 Пройшло півтора-два роки з часу пророчих слів Газза. Його справді єбуть бо він вже заїбав всіх, а всі - його. Клюб знаходиться у стані напівфеодальної роздробленності між минулими прибічниками Газза (серед яких виділяється відчайдушним роз****яйством САРАЙ), сторонніками Хвостіка, незалежними Смрадостью та Кітчем і власне самим Газзом. Навкруги також ходить и дещо спантеличено мовчить група різномнітних людей. Це - новачки, у яких якось виникло бажання приєднатися до клубу, але не до його феодальної боротьби. Це бажання поступово згасає, що видно по їх все більш невимушено похуїстичних очах.
Зацьмоканий кінотеатр Київ, що на Льва, третій поверх над білліардною, кафешка з барною стойкою, барменшою, завсегдатаями та іншою трохи очманілою від власного роз****яйства публікою, чути гучну ****увату музику тіпа рейв, що несамовито несеться з компа, який стоїть біля стойки. Народ грається в ігри в спеціально прилаштованому загончику з компами, звідки чути мати, крики та зайобуючі постріли рейлгана. Іноді такуж чується рокетджамп і зойки верескливих зергів... наче їх гвалтують... насправді так воно і є. Усім цим зовні невимушено-спонтанним спектаклем знов таки керує Гамно, яке знов таки ніхто не бачить... Входить Ункле Педік. Він як завжди зайобаний, занедбаний і неголений


Ункле Педік: Тю бля.. такі расклади я їбав! Мені сюди забить казали стрєлку... і я забив, але чого ж я гнав!? Попасти щоб у ****ську передєлку? Нікого не побачити, піти... ну прям как на свіданьі, чесно слово! Ні! Треба айсікьюшників знайти! Немає в мене щас путі другого... На інше все я вже давно наклав.

(Судячи з його обличчя та стану нервової системи складається враження шо він справді наклав на все, причому він сам був у цьому списку далеко не останній)

Ункле Педік: Барменша! Дівчина! ****уй сюди! Налий мені бля пива, не води, і тут же зараз правду доклади: де айсікьюшники? Де можу їх знайти? І що робити тут, куди іти? Де ті, хто мене в клюба зазивав? Кажи поки піздюлін не роздав!

Барменша: Ти шо, сказивсь, плюгавий довбойоб?! Твій бля піздежь мені вже остойоб. Як остогидло лазити отут, коли ж усі ці підари підуть...

(Барменша закатує очі, ніби її зараз дуже приємно їбуть але вона вже хоче спати)

Барменша: Гей Хвостіку! До тебе бля прийшли! Іди і забери його до себе, бо він затрахкав геть усі мозги. І самолюбіє ж у нього!... Аж до неба!

Ункле Педік: Ви дєвушка молчалі би тут смірно... поки я вам по гланди не встромив!
Ну... поквітаємся там будєт, вєрно, відно... Давайте пиво шоб в собі пилюку змив!

(Ункле Педік задоволено хапає темне пиво у пляшці і смокче його наче не бачив коло року, хоча по очах видно що висмоктав останню пляшку десь 10 хвилин назад у метро)

Ункле Педік,
до глядачів: Яке ж я люблю пиво? Ні, інакше: якого ж пива - зовсім не люблю? Шо
лучше? Той напій шо ніби м"якше? Якого можна випить дахуя і котрий не дає тобі почути одразу серце і шлунковий тиск, і від якого зразу пьяним вдризг.. не будеш, все таки, бо не вставляє він. Чи пляшок горілчаних гарний дзвін, мені до серця  ближче? Водка ж - Мать! Ну як її на пиво промінять? Но й пиво теж люблю я ... Шо ж робить... Ага! Я знаю - їх докупи злить!!! Ми їхні так достоїнства удвоїм, обох напоїв недостатки скроєм. І жить нам стане просто заїбись! Який я молодець, як рвуся ввись!

(Страшенно зраділий и ошарашений цим справді важливим науковим відкриттям Ункле Педік купляє горілку і ***рить її в пиво. Чується задоволене смоктання цього геніального та простого коктейлю. Підходить Хвостік, він трохи охуїв від сидіння за компом вдень вночі і ввечері. Коли він спить хуй його зна, бо він або працює або п"є або за компом, або і те і друге і навіть третє...)

Хвостік: О! Ункле Педік! Знаємо ми вас! Ви пишите на форумі сійчас. І я вас в клуб ****атий запросив, от заїбісь що я вас тут зустрів.

В сторону Який при****ок! Боже Боже... він заїбе ****інням нас усіх...!!

Ункле Педік: Мій Хвостіку, а деж усі? Де люди? Чого нема нікого навкруги?
А хто такий САРАЙ? Та іншії ублюдки, заради кого ****ував сюди... Питань у мене дуже дохуя: хто така Смрадость? Де знайти Гал_имка? Як стать таким сподобався щоб я - всім членам клуба, шо ото за жінка?..

(Видається що його ****інню не буде кінця, тому Хвостік просто не звертає уваги на нього і відвертається, як він це робив з багатьма людьми і до того і після того. Підходить ХЕРвЕСТер. Він  яка завжди сумний та трошки загальмований. Він робить вигляд ніби згоден з усім, що каже Хвостік. Насправді ж - *** його знає шо він там про це думає...)

Хвостік: Дивись сюди, плюгавий дядя наш: у нас тут Клюб! Живем ми дружно зараз. І все було б чудово, все гаразд, якби не певні підори та свари.
САРАЙ у****ок, Газз вже заїбав, SELFin ще молодий та ****уватий,
І Смрадость, теж мені - родная Матерь... вже остойобла, я б її послав...
А баби... баби тоже хороши! Душ десь ****ує, в Клюб наш не заходить,
Аашка теж на ****ки інші ходить, і не приносить звідти анаши...
Товарищ Кат - не бачили вже місяць, а Хер_доНести - *** її поймешь...
Короче все путем - все заїбися! Мене ти слухай - всьо тут розбереш.
Окрім у****ків, про яких ти слухав, у нас всьо чьотко! Я ведь гуманіст! Всіх поважаю (яйця тут почухав) - все в Клюбі правильно та круто! Заїбись!

Ункле Педік: Ну що ж! Тоді за дєло - до горілки, до пива й сумішей спиртованих рідин!
Сюди прийшов я по****іть та випить і здорово шо я тут не один!

В сторону: *** його знає шо тут за ублюдки... побачим - ніби пити тут дають.
А як нажремось от тоді я вудки - позакидаю... може шось зловлю.

(Насправді, цього вечора, як і завжди, нічого і нікого він не ловить, бо звично нажираєєтья до того стану, коли він стає противний ****ям, а вони совєршенно не переймаються його, в глибині лагідною та чутливою душею. Він з цього як завжди скаженіе, але розуміе що така жизнь і що в одній людині безпрєдєльне пьянство просто не дасть влізти туди ще одному пороку. Всі, хто громко хто тихо розходяться по домам але коли саме хто пішов - нізто не знає і завтра всі питають один одного шо було і хто як закінчив вечір. Повна ж картина проізошедшего залишається тілки в сумних, сповнених рішучості очах Гамна, проте його ніхто ніколи не питає і не намагається досліджувати, а справді: чого Гімно чіпати? Можливо саме завдяки цьому нюансу Гімно успішно чіпає усіх інших...)


Картина друга.
Пізній вечір. Той самий притулок компьютерно-озабочених в кінотеатрі Києв. Ті самі звуки в загончику, тільки що по телевізову показують голих баб в кліпі таких же голих музикантів з групи Molotov. За компьютером з щойно надісланими свіженькими зоофілічними порнографічними картинками скупчились наші герої. Неподалік, наче обіймаючи своєю увагою натовп, стоїть невидмиме, хоч і дуже відчутне Гамно. Всі добре випивші, а Ункле Педік вже в сраку п"яний. Чути регіт, тільки Ункле - мовчить.

Ункле Педік: Шо підараси! Зоофіли ****ь! ***ні насмотритесь а потім ****ите! Про отношенья добрії ****ять... самі ж - гондони! Підори, шо мовчите? Чи повилазило, чи остогидло вже? На форумах одна сплошна гризня. Ваш клюб - уродлівий! Йому буде піздець! Вам тілки кажеться що то усе - хуйня!

(Насправді ж він просто роздратований життям і пьяний, десь нутром він відчуває що зоофілія це - ***ня, а тут не вона, а просто чорний гумор, але до його головного мозку такі прості думки вже не доходять.)

Кітч: Якого *** ти на всіх женеш? Чи може ти найкращий серед інших?
А сам горілку наче пиво п"єш, і матюкаешься як бомж от тільки в віршах...
Навіщо баб усіх ти на *** тут послав? Шо, не подобаєшься їм? Так твої справи! Дивись поки ще піздюлей не нахапав. А то ми можем - з лєвой ілі с правой, або з ноги в їбало затопить, дивись бо до****ишся нєдоносок. Так шо уйобуй звідси в цю же мить,іди й катись на собствєнних кальосах!

Смрадость: І справді не дратуйся Ункле наш, ти ж тоже з вибриками, теж з піздоватізмом. Чого ти переносиш все на нас? Ти сам такий же самий! Може й гірше...

Ункле Педік
до себе: Чи може дійсно? Своє бачу в них? Свою невимушену ****уватість?
І з того відчуваю що не в радість... мені життя от і ****жу про всіх?
Не знаю що мені робить з собою... Кого із себе хочеться ліпить?
Куди подіти власну жажду слова? І жагу алкоголю нездорову, скажіть мені: куди це все подіть? Ні краще буду трохи іншим, м"якшим.
По-іншому про інше вже ****іть... Піду я на ***, шо ж іще робить...

Гімно: От блін найшовся тоже мне поет... романтік йобаний зі смаком алкоголя..
Писатель... одінокій воїн в полє... катись отсюда в смрадний свій кювет!
Якшо сказати чесно, то й без тебе, я шанувальників тут бачу дохуя,
нам клуб скоріше відгімнякать треба - якщо ж він буде чистий - я не я!
Так би і Ункле нам тут допоміг би: і пьянством і ****ливостью своєй.
А так піддав себе своїм же мансам, і сам себе гімняка... єй же ж єй...
Гімна багато він наробить і без клюба, бо в кожному живе своє гімно.
Комусь тільки воно як раз і любе. А деякі гамно шукають в  клюбах.
Щож... :) правильно бо й там живе воно!


Дія друга.
Міняється клюб.

Картина перша.
Серед величних просторів інтернету стоять два острови один голубого, а другий білувато-сіруватого кольору. На островах чуються зойки та вигуки полемізуючої публіки. Між островами туди сюди носиться Гімно разом з Словєсним ****юлем. Вони й утворюють фон цих двох форумів, бо ці острови саме форумами і є.

Хвостік: Наш клюб ***вий треба шось зробить! Бо так не можна далі більше жить.
Ви тільки подивіться на усе: безладдям й ****ством від усіх несе!
От тільки й знаєте шо пиво в горло лить і женщін за конєчності ловить.

(В цей час він сам хтиво споглядає дівчат що проходять мимо нього з явним намєрєнієм ущипнути їх за виступаючі частини тіла.)

Газз: Це все ***ня, це вам за те шо ви, предали демократію уви...
Якого *** Хвостік ти сказився? Викинь дурню з своєї голови.
Що ж ви хотіли? Без мене ніяк. А той хто інше думає - мудак.

Гал_имк: Всі мудаки! І всьо ***ово так. Нам треба в клюбі шось переробить.
І Газз неправ, - не так як він сказав, а так як ми! Ось як нам треба жить!

Хер_доНести: Всім мир! Інакше буде всім піздець! Хто любить інших той і молодець.

Душ: Нармальні пацани, а також баби, давайте будем пиво пить собі.
Ну нахуя тут нам душевні драми? Гімно пускать не треба нам сюди.

(На все це дивляться сором"язливі новачки і їх це лякає, іноді вони хочуть щось сказати але їм кожного разу набивається у ріт Гімно а іноді влучає у гоко Словєсний ****юль метко брошений кимось із членів... вони потихеньку розбігаюсться...)

Газз: Хапайте люди! Новачки пішли! Якого *** ви тут роз****ілись? Де демократія? Де нужди всєй страни? Куди ж ви свіжачки усі поділись?
Такі хароші, милі і стрункі... Багацько краще за старих гандонів.
Шо, ждали ви такого старіки? Знать серед вас багато охламонів...

Хренатор: Пішов ти нахуй! Старий підарас, якого *** ти до нас волаєш?
Цим самим ти новеньких нам лякаєш. А думати,.. скажи, ти вмієш, Газз?
Вони ж тебе бояться теж без міри, бо пьяний ти, не знаєш шо несеш.
До чого ти нам клуб так доведеш? Нема до тебе ні*** довіри.

Сарай: Гандони всі! Крім SELFina та мене! Гал_имк - ****ун та песиміст,
а Хвостік грязний онаніст, шо онанірує на тих, хто онанірує на нього!
Не можна нам любить такого, і даже й водку б хай підніс, - я б не пішов ото до нього.

Хвостік: Ти заїбав вже йобаний ссикун! Малий огризок *** на підлозі!
Ти думаєш тебе я виїбать не в змозі? Так доведу тоді шо ти ****ун!

(З цими словами Хвостік зникає і знову з"являється але вже в образі жінки з накладними грудями та сракою. Всі роблять вигляд шо його не узнали, для більшості так воно і є)

ЛоріХвостік: Ой мальчіки як тут у вас смєшно... ну право слово полное Гамно.
(Показує пальцем на Сарая) А ето што за маленький мудак?
Он долбоеб у вас тут или как? У него *** стоит наверное не так.

Сарай: Бля я єбу! Такого так нагнать! Да я щас вибухну як бомба твою мать!

(По його телосложєнію з нього получилась бі скоріше ракета чи там торпеда... але тут в рифму була бомба тож так і напишем.  Хоча не бомба і не торпеда ані що інше так і не вибунуло. Зате бухнуло. Тобто бухнув сам Сарай, як він це звичайно і робив.)

ЛоріХвостік: (Ігріво) ви всі такі гандони тут, мнє очєнь странно ей же ж богу.
Колись вас всіх тут заєбуть. Впаде цей клюбік на підлогу і не підніметься ніяк. Бо майже кожен тут мудак.
Оце хіба що Дж_Дюк, Гал_имк, Хренатор - це ось люди, а інші всі... тупі ублюдки. У них в мозгах всіх мабуть глюк.

Хренатор: (робить принадні жести біля сраки ЛоріХвостіка) Всі слухайте: ось баба хоть куда! Я з нею якось тепло зустрічався, ну не скажу, шоб
зразу так їбався... але пойти за ней готов всегда!

(Тут всі зненацька помічають шо у ЛоріХвостіка між ніг пад простирадлом бовтається дещо схоже на ***... і розуміють шо то перевдягнений Хвостік... насуває буря.)

Сарай: Хлопці! То є підарас! Наябували нас як повне бидло! Він хоче шпигуном до нас пролізти, Гамна багато в форум наш накласть!

Хвостік: Раз так то я піду собі од вас. І своє зданіє збудую гарне.
Велике і достаточне як раз, шоб розвалить його вам було марно.

(Обсижені Гамном члєни спостерігаюсть за уходом Хвостіка та інших його однодумців. Кожен розходиться по своєму форуму...)



Картина друга.
Над форумами висить незграбний каркас будівлі з пьятьма місцями адміністрації та загончиком для члєнів. Сама адміністрація висить кожний над призначеним йому місцем.
Хвостік над місцем президента, Гал_имк над місцем віце президента, Хренатор над місцем зама, Тамагочка над місцем прес-секретаря і долбоєб Ункле Педік над місцем профсоюзного босса. Нахуя він там абсолютно не понятно бо він просто ****ить і ні*** не робить...
Іноді вниз спускається Хвостік шоби ото позаганяти в загончик новачків чи побавитися ****ями. Іноді цим займається вся адміністрація а іноді кожний окремо. В загончик іноді заходять старі члени і туди сруть, бо їм приємно чимось напаскудити адміністрації. Ункле Педік весь час ****ить і виключить ніззя. У всіх в очах песимізм перемішаний з похуїзмом. Так продовжується півтора місяці....


Дія Третя.
Піздєць.

Картина перша і остання.
Хтось із адміністрації раптово пердить. В будівлі дуже воняє. Всі кажуть що це не вони як ото робиться завжди. Серед адміністрації зчиняється галас тільки Ункле Педді ****ить собі як завжди... Від пердіння зданіє потихеньку розшатується і рипить... На галас з"являється Гамно і падає на будівлю своїм велетенським тілом. Будівля рипить і ламається. Адміністрація та деякі члени ліниво та безпорадно борсаються у гівні і займаються хто чим. Хвостік потроху інерційно та похуїстично займається ****ством та навішує непотрібні прикраси на вже повалену будівлю. Ункле Педік тримає в одній руці пиво, другою онанірує на розваліни і щось доброжелательно ****ить, але його ніхто не слухає, над загімняним місцем де не де проносяться мухи та члени. Новачки всі розлетілись подалі від гамна туди де тепліше... Раптом з неба з"являється велетенська зелена квітка, то прийшла богиня Ася.

Ася: Ну шо? Допригались? Побачили Гівно? Все зрозуміли? Чи вам всьо равно? Чомусь навчились? Да кажіть, чи ні?.. Ну щож як ні - то й плавайте в Гамні!
Свою я руку віднімаю з вас.... а жаль... була ідея в самий раз.


З А В І С А.