Рецензия на «Якби вiн був живий. Ах, если был бы жив солдат...» (Орехова Галина Григорьевна)

Галино Григорівно! Вдячний Вам, за візит на мою сторінку! Бачу Ви розумієте мою рідну мову і мені, це дуже приємно.

Та в темі даного вірша, вибачте за відвертість, проглядається "радянське кліше", наше радянське совкове минуле. Коли радянська імперія, загарбала в 1939 році, мою українську Галичину, то залила її ріками крові(жертви НКВД, в тюрмі Лонського у Львові).

Справжні патріоти - галичани боролися з пілсудськими окупантами, з Польщі, потім фашистами, а коли повернулися "совєти", то із їх війсками МГБ.

Потужній радянській пропоганді, вдалося навязати народам СРСР думку, що бандерівці звірі і вороги. Да в ті роки війна йшла на смерть і методи не вибирала жодна сторона.

Та зрозумійте! Прості сільські хлопці та дівчата, захищали свою Землю, свою Волю, свою власність, від радянщини. І це був їх вибір, їхнє право, накінець!

Тепер, нам стали відомі багато фактів із розсекречених архівів КГБ, то наші українські люди, стали розуміти, що радянська система маніпулювала ними.

Тому в Україні, вже майже нема протистояння між ветеранами війни і ветеранами УПА(на відміну від Росії), ті і ті, боролися за її Волю і Незалежність!

З повагою, до Вас і Вашого батька - фронтовика(мій теж), Я!

Михаил Онищенко   03.05.2018 15:55     Заявить о нарушении
Я училась в укр. школе и в пед вузе в самом центре Украины.Отношение к западникам всегда было иное.Есть ещё живые свидетели того зверства, которое чинили там и с учителями и с армейцами.Какая бы не была пропаганда, а мне Сов. власть дала многое и образование бесплатное и работу замечательную, поехала за мужем в Беларусь, здесь и осели. Но часто бываю в родных местах и вижу перемены. Не в лучшую сторону скажу. Огромное село было 6 тыс населения- вымирает, старики доживают, молодёжи работы нет уезжают на заработки.А влада говорит это хорошо мол пусть едут и смотрят как живут другие.Объехала я почти всю Европу посмотрела никому мы там не нужны.Вспоминаю, как в наше село много западников приезжали.Свеклу сапали, коров доили, выращивали хлеб и потом посылали на Родину, там в Карпатах таких степей нет.Замуж повыходили девчата за местных до сих пор и живут. Страна была замечательная Советский Союз.Поднялись с нищеты, разрухи сообща дома строили. Гордились и радовались достижениями.А сейчас...Село вже наше не впiзнати...I це не роздуми совка, а очевиднiсть.Простите но настоящие патриоты Украины не встречали фашистов с хлебом и солью и не танцевали бы перед ними Гопака та Коломийки.Это было и нет этому оправдания.Со слезами на глазах слушаю песни на военную тему.и 9 мая с внуками хожу и ложу цветы на братскую могилу г.Гродно он только 1939г присоед к Сов Союзу.Но здесь нет таких расприй.Мой дед погиб под Ленинградом сгорел в танке, а отец дошёл почти до Будапешта. И уверяю, (зная его характер) он поступил бы точно так, как я описала в стихе.Он местному полицаю прохода в селе не давал, а с бендеровцем бы рядом не сел.Простите если что не так.Пора признать ошибки истории с обеих сторон и не повторять их.Национализм до добра не доведёт.Я Люблю Украину, но выступаю против факельных шествий итп.Бендера и Шухевич никогда не будут моими героями.

Орехова Галина Григорьевна   03.05.2018 20:16   Заявить о нарушении
P.S. Мій, нині покійний батько, також два місяці визволяв Будапешт у складі третього українського фронту. В боях, за це місто був і поранений...

То ж я знаю, про ту війну не тільки з книг, а і з розповідей фронтовиків. Низький уклін їм усім і наша вічна пам'ять!

А нинішній націоналізм, в Україні - то піна. А ще картинка, для пропогадистських московських ЗМІ. То ь все пусте, відірване від людей.
Тому, на мою думку, не має майбутного.

А справжні українські патріоти, сьогодні захищають Україну на Донбасі,
від ГБешного режиму, нашого східного сусіда. Прийде час, історія розтавить, все по своїм місцям.

Я вірю в те, що ми всі, як сусіди: білоруси, українці та росіяни, будемо жити дружно і не в одній державі. Думаю, це буде не скоро, АЛЕ, ТАКИ БУДЕ!

Михаил Онищенко   04.05.2018 19:40   Заявить о нарушении

Перейти на страницу произведения
Перейти к списку рецензий на это произведение
Перейти к списку рецензий, полученных автором Орехова Галина Григорьевна
Перейти к списку рецензий, написанных автором Михаил Онищенко
Перейти к списку рецензий по разделу за 03.05.2018