Рецензия на «Людям... добрым» (Наталья Мироненко)
Наталю, прийшла до Вас не тільки прочитати вірші. Хочу побажати Вам... Банального, звичайного, спокійного, теплого вечора, коли по телевізору - "Дитяча казка", всі молоді хлопці - з дівчатами на танцях і в кіно, можна відкрити вікно, і там буде соловей, і трамай дзвенить, і чайник вже на плиті закипає, і зараз прийдуть друзі з гітарою. І діти маленькі не знають, що град - це не тільки атмосферне явище... І люди - як люди. І щоб завтра, і післязавтра, і назавжди. Амале Амале 09.05.2016 13:32 • Заявить о нарушении
Щиро дякую, люба Амале.
Я теж зичу Вам теплих, мирних та співочих вечорів. Сподівань на завтра, на місяць, на рік - гарних та звичайних для людини, для жінки. І щоб не виникало жодного сумніву в їх здійсненні. Коли насправді близько підходиш до слів "війна, горе, розпач, згарища, втрати" та інші не радісні прояви дійсності - лише тоді розумієш значення цих простих і людяних бажань.)) Хай все те справдиться... насправді і назавжди. І головне - щоб люди - як люди. Обійняла Вас. Наталя. Наталья Мироненко 09.05.2016 20:03 Заявить о нарушении
Перейти на страницу произведения |
