Звичайний начебто сюжет і принципи на вартi:
У шлюбi ти, у шлюбi я, немає вороття.
Але не згадувати як? Як серцю наказати?
Малює полум'ям зоря тебе на склонi дня.
Так, не судилось, не збулось, змиритись час, я знаю.
І далі жити, як усі: сім'я, робота, дім.
Шляхи-доріжки розiйшлись, а почуття у зграю
Збере світанкова зоря i нiби поруч ти.
Так день за днем та з року в рік думки немов в полонi,
Калейдоскопом наших зорь палає небосхил.
Моя сльозинка iз дощем впаде в твої долоні
I візерунок степовий облишить на холстi.
Дивись-но маки навкруги голiвками качають,
Неначе надсилають твiй полум'яний привіт...
Зі мною ти в травневий грiм і в перекличці чайок,
Тобою всюди там і тут зігріта кожна мить.
02.01.2025
Авторський вiльний літературний переклад,
первоисточник на русском:
http://stihi.ru/2024/05/17/5328