Світає... Небо спалахне
на ранок зіркою ясною.
Сивий туман тихенько йде
десь по-над самою водою.
Підіймеш очі - угорі
палітра неба пурпурова.
З тобою ми, пташки малі
додому повернулись знову.
Майже торкнешся моїх губ
палкими ніжними вустами.
І твоє серце : приголуб -
шепоче... Підійме вітрами
наш човен... І уже вітрила
замайорять неначе маки...
Розправить вітер свої крила,
Прощай же, Україно мила,
вперед наш човен легкокрилий.
Залишаться землі ознаки
там вдалині - червоні маки...
Цей вірш написаний, як український
варіант вірша "Зажжётся утро
раннею зарёю"
http://stihi.ru/2023/08/18/5062