Когда любовь ушла и без оглядки,
И знаешь, что не будет слов и слёз ,
Любовь не догорает "для порядка",
Коль не угас в глазах надежды блеск.
И в ком живёт утраченного опыт,
Тот счастье дней минувших не затмит
Ни взглядом, передавшим скрытый ропот,
Ни словом, что внутри ещё болит.
Но больше не спрошу: меня ты любишь?
И сам я не признаюсь, что люблю...
Не сблизятся и в миг прощанья губы.
Ты молишься? – не знаю... Я – молюсь...
Оригинал:
http://stihi.ru/2023/05/12/2715
Коли любов пішла й не озирнеться,
І знаєш, що не буде слів і сліз,
Ще світла пам'ять жевріє у серці,
Ще у очах не згас надії блиск.
Хто має щастя втраченого досвід,
Той щастя днів минулих не зганьбить –
Ні поглядом, що кинув зло і просто,
Ні словом, що й не сказане болить.
Я більше не питатиму, чи любиш.
Я більше не казатиму "люблю"...
Не зблизяться у мить прощання губи.
Чи молишся – не знаю... Я – молюсь...
© Миклош Форма
17.05. 2023
Аватар из Инета