Ехо на вірш "Запорожье", Юрий Лисняк: http://stihi.ru/2023/03/31/8181
Про війну, що прийшла того року до рідного краю,
Я пишу при свічках, проти ночі.
...Сказати що маю.
Потерпають лани колосисті та по'логи, збіжжя. -
Миколаїв, Івано-Фраківськ і близьке Запоріжжя.
Вибухової хвилі трембіти лякають понині
Діточок у садках: у Рівна'х, Чернівцях, на Волині.
В небо зграя залізна птахів підіймається знову,
Прилітаючи в чемні Хмельницький, Тернопіль, до Львову.
За наказами зла до гармати збігаються браття,
Щоб зубожити мирнії Суми і Луцьк, Закарпаття.
Ворожнеча, що множить нена'висть до рідних по крові,
Одночасно здіймає злютовані хвилі Дніпрові.
Українські сини в обладунках кривавої втоми
Захищають Полтаву і Харків, північний Житомир.
До баштанів Херсону біда неврожаю несеться.
Вінничани тремтять. Паленіє Черкаська фортеця.
Потопають водойми в брехні, захлинається преса,
Миколаїв, Херсон і уми'вана морем Одеса.
Київрада та Кіровоград, можновладці місцеві,
За надію тримайтеся ...Шану віддайте бійцеві.
Задля того, щоб даного ві'рша забарвити риму:
"Чи не байдуже хто насьогодні володарі Криму?!"
* * *
І найгірше...,
Що лідерські цілі, не маючи гадки,
Підраховують решту від кушу - кривавії статки.
Що на силу зухвалу людини замінено сором,
Що беруться жінки і домівки знедолені змором.
Що, коли у сусідній оселі вкладаються спати,
Хтось чекає живим чоловіка - дитину і брата.
Та дарма... Бо слов'янські народи соромляться знати,
Що (чужая) війна - не чужа - то суспільнії ґрати.
01 квітня 2023р.