Владимир Петков - полученные рецензии

Рецензия на «Иван Франко. Экзамен» (Владимир Петков)

Классный перевод, звучит современно. Но тут я бы кое-что подправил:

Экзамен

Из экзаменациооной
Быстро вышел злой студент;
А друзья к нему сбежались,
Чтоб узнать он сдал иль нет:

«Ну и что, ты сдал экзамен?
Есть учительский диплом?»
Он молчит, лишь туча злая
Над его висит челом.

А потом сказал: «Ребята,
Правды нынче нет, хоть плачь!
Зоологии профессор —
Наш тиран и злой палач.

Три он задал мне вопроса,
Как закон ему велит,
Два из трёх я смог ответить:
«Ты не сдал», — он говорит!

— Был ли ты в саду? — спросил он.
— Был,— ответил смело я.
— Видел там пчелу? — спросил он.
— Видел, да,— ответил я

— Сколько ног пчела имела?
— Ног я ей не посчитал. —
И за этот только промах
Завалил, чтоб он пропал!

Надточей Максим   30.08.2023 02:31     Заявить о нарушении
Рецензия на «Иван Франко. Чёлн» (Владимир Петков)

Это великолепно, получила громадное удовольствие, читая. знаю оригинал наизусть, но и вы написали ни чуть не хуже!!!!! дальнейших творческих успехов!!!!!!!

Морская Жемчужина Мж   29.02.2020 16:39     Заявить о нарушении
Рецензия на «Das Opfer. Жертва» (Владимир Петков)

Владимир, здравствуйте.
Скажите, чье произведение Вы перевели?

Окутал комнату вечерний мрак.
Она погибла и виной тому – ружье.
Луна касалась тела просто так,
В груди потух души ее очаг.
Не будет плакать больше сердце у нее.

Свинца кругляк последним стал подарком,
Он опрокинул полной жизни ее чарку.

Дмитрий Лукашенко   10.10.2018 18:32     Заявить о нарушении
Это не перевод. Я учу немецкий язык и иногда в словаре найду такую строку, что так и просится в стихотворение. Я сделал одно с чередованием русских и немецких строк, но потом прочитал в интернете про макаронические стихи и не решился свое макароническое опубликовать. А это получилось целиком немецкое, только у меня пока нет знакомых немцев, чтобы его проверить на синтаксические ошибки, да и не стоит оно того.

Владимир Петков   10.01.2019 04:28   Заявить о нарушении
Рецензия на «Иван Франко. Чёлн» (Владимир Петков)

Хороший и живой перевод. Выдержан ритм и строй оригинального стиха, сохранён смысл. Замечательно!

Владимир Бабишин   05.10.2016 07:26     Заявить о нарушении
Рецензия на «Остап Вишня. Про великое черт-те что» (Владимир Петков)

Щось мені про сьогодення нагадує...
Дякую, я вже зі своєї сторіночки до вас у гості...
З теплом і повагою)))

Лида Скрипка   04.01.2016 21:35     Заявить о нарушении
Рецензия на «Остап Вишня. Чудака, ей-богу» (Владимир Петков)

Спасибо, повеселили!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

Не Просто Скрипка   02.01.2016 22:51     Заявить о нарушении
Спасибо. Вот нашёл в интернете книгу 1964 года. Называется Остап Вишня - "Страшный суд". Там есть кое-что ещё. Пока не читал, но думаю, что вещь хорошая. http://rutracker.org/forum/viewtopic.php?t=4730542

Меня Остап Вишня интересует не в атеистическом контексте, а в контексте украинской литературы 20-х годов. Но атеизм с юмором это что-то с чем-то. Большое впечатление на меня произвела книга французского писателя Лео Таксиля "Забавное Евангелие". Я понял после этой книги, что Христа высмеивать бесполезно, хотя и смешно. Всё равно какое-то благородство в этой фигуре бездомного бродяги и бунтаря остаётся даже в юмористической форме. Если интересно книгу можно скачать и почитать в интернете.
http://rutracker.org/forum/viewtopic.php?t=4605368

Владимир Петков   04.01.2016 11:36   Заявить о нарушении
Спасибо большое, Владимир, я обязательно воспользуюсь вашими ссылками.
Удач вам творческих и находок....
Это моя вторая страница, я зайду к вам с первой и добавлю в избранные, чтобы не потеряться.
Всегда с теплом)))

Не Просто Скрипка   04.01.2016 13:15   Заявить о нарушении
http://www.stihi.ru/2015/12/28/3652 а это моё отношение не к религии, а к церкви...

Не Просто Скрипка   04.01.2016 13:22   Заявить о нарушении
Рецензия на «Остап Гарбузянко» (Владимир Петков)

:-) Оригінально! У нас в Ірландії колись сталася точно така сама історія. Тільки то були не Україна і Росія, а Ірландія та Англія... :-)

Шон Маклех Патрик   31.12.2015 01:14     Заявить о нарушении
Рецензия на «Миколине життя» (Владимир Петков)

Цыкаво. Оригінально. Хоча, занадто песимістично... Я ось подумав - а ми якось в Ірландії ніколи не задумувались над тим: буде Європа чи ні, ми просто жили в ній. Вам би радив так само...

Шон Маклех Патрик   23.12.2015 18:42     Заявить о нарушении
Європа так чи інакше буде завжди. Тільки для українців її не буде.
Це все, що зараз відбуваєтья — новорічні обіцянки. На жаль, Європа
по відношенню до України робить крок вперед — два назад.
Звичайна собі політика. Один раз зустрінуться з Петром Порошенком,
чи з Яценюком, потім пять разів цілий рік зустрічаються з Путіним.
Українці цілий рік не цікаві. Під новий рік пообіцяють якусь дурницю,
подорожі без віз чи ще щось, а чи буде це працювати невідомо,
і навіщо було за таку дрібницю вбивати стільки людей і створювати
таку атмосферу ненависті, націоналізму і страху, для чого це все?

Європа не вимагає від українців нічого, крім смерти на кордоні з
Росією. Українські фахівці Європі не потрібні, треба вчитися вдруге у
європейському університеті, тому що український диплом, мій київський
диплом архітектора, наприклад, нічого у них не вартий. Тому працювати
українці там будуть лише прислугою. Мене від цієї думки просто
трясе. Подивіться фільм "Експорт-імпорт" — цей австрійський
"культурний" висер. Там є все, що потрібно Європі від українців.

Ще вони полюбляють одружуватися з українками, тому що українки
ще досі справжні жінки. А українські чоловіки вже давно мали спитися,
але чомусь не спиваються, тому треба, щоб вони всі загинули на
дебільній і нікому не зрозумілій війні — звільнили землю для
європейського фермера, тому що поруч з українськими чоловіками
йому буде незручно працювати.
Украінці хворі європоманією і ця хвороба може бути смертельною
для держави.

Я перевіряю історію архітектурою давніх міст. У Києві немає нічого
помітного доби Речі Посполитої. Такого занепаду не було ніколи.
Київ був до Речі Посполитої і відродився після, а під час польського
панування нічого не було — мертві роки. Монголи у Москві були кращими
господарями, ніж поляки у нас. Відродження починається після
визвольної війни Богдана Хмельницького, це передусім громадська
діяльність Петра Могили, а з правлінням Петра I ми бачимо це відродження
і в архітектурі. У Києва і Москви у цьому відродженні багато спільного.
Гетьман Мазепа навіть запросив до Києва кремлівського архітектора
Осипа Старцева, але на жаль його чудові церкви були зруйновані
більшовиками. Вони могли багато розповісти про дружні стосунки між
гетьманом і російським царем. Потім була Єкатерина II і у Києві працював
російський архітектор з німеччини — Іоган Шедель. Це дійсно російський
архітектор, тому що все життя працював спочатку у Санкт-Петербурзі,
а потім у Києві. Він побудував дзвінницю у Києво-Печерській лаврі,
і я такого дива навіть у Петербурзі не бачив. Крім того Шедель надбудував
3 ярус дзвінниці Софії Київської і славетний Київ почав перетворюватися
на те, що ми знаємо сьогодні.
За часів імператора Павла I, Олександра I і Миколи I Київ був дещо
занедбаний і можна відзначити лише скандальний пам'ятник Магдебурзькому
праву. Але вже при Олександрі II петербурзький архітектор Вікентій Беретті
створює сучасний центр міста — Київський Університет з чудовим
парком, а його син Олександр будує Володимирський собор, де зустрілися
такі видатні митці, як Врубель і Васнецов, Полєнов і Нестеров і збагатили
себе спілкуванням, а наше місто — видатною спадщиною. При Миколі II
у Києві працював архітектор Владислав Городецький, який надав місту дещо
західний вигляд, але чому я маю завдячувати цьому Західній Європі?
Це була лише виправдана естетичність, виконана з великим почуттям і смаком.
Просто мода на все західне знову повернулася у Росію і в Київ. І Київ
знову розквів усіма барвами мистецтва і життя. До 1914 року ми бачимо
київський модерн, а потім — кінець старого світу... Війна з Німеччиною —
Перша війна... Друга... Геноцид Бабиного яру... Мільйони жертв...

А зараз Німеччина найліпший друг, а Росія, з якою будували країну,
з якою разом боролися за життя проти нищівного європейського
геноциду, Росія — ворог. Ще страшніше те, що у Путіна Німеччина теж
краща за Україну.
Ніколи цього не вибачу сучасним керівникам і київським, і
кремлівським.

Європеці завжди приходили тільки як загарбники, з одною метою —
споживати і використати . У нас не було з ними інших стосунків ніколи.
Хіба що, можливо, з Великим князівством Литовським на рівних
протидіяли монголам. Усе інше — колонізація і закріпачення.

Щоб дурити народ вигадали термін Мазепінське, чи козацьке бароко.
Оце все, що ви бачите у Києві старовинного — це все нібито побудував
друг шведів Іван Мазепа. I люди повірили у цю брехню. І я вірив. Але тільки
побачив трохи більше, побачив Петербург, прочитав більше книжок,
все протиставив, порівняв не один раз і багато чого зрозумів — нас дурять
з шкільної лави на кожному кроці.

Треба більше подорожувати, все життя вчитися, шукати по можливості
першоджерела і дивитись на світ широко відкритими очима.

декілька цікавих ссилок:

Архитектура имперского Киева
http://www.alyoshin.ru/Files/publika/erofalov/erofalov_architektura_kyiv.pdf

Колокольня Софийского собора
http://ru.wikipedia.org/wiki/Колокольня_Софийского_собора_(Киев)

Красный корпус Киевского национального университета
http://ru.wikipedia.org/wiki/Красный_корпус_Киевского_национального_университета

Архітектор Владислав Городецький
http://uk.wikipedia.org/wiki/Городецький_Владислав_Владиславович

Фильм "Импорт-экспорт"
http://www.youtube.com/watch?v=QuUDQoOhtDQ

Владимир Петков   24.12.2015 18:39   Заявить о нарушении
Рецензия на «Михайль Семенко. Манифест» (Владимир Петков)

Мы, на горе всем обамам,
По дороге едем прямо,
Засыпать не будем ямы!

Николай Чернышевский   02.08.2015 12:27     Заявить о нарушении