Рецензия на «Когда закончится война» (Анатолий Опанасюк)

Анатолий! Эта война закончится, когда народ будет знать правду о причинах, её
вызвавших! Она закончится, проклятая, когда мы закончим её в своём сердце!
Послушай:

***

Спаплюжена моя країно,
Сльозами вмита споконвiк, -
Де мати скиглить знов за сином,
Сiм'ю - ховає чоловiк ...

Сталевий ГРАД без жалю лупить,
Слов'янська всюди ллеться кров, -
Та ми збираемо до купи,
Надiю, Вiру та Любов!

Так, згинуть наши вороженьки,
Немов роса на Сонцi, вщент:
Мiй рiдний край, Вкраїно-ненько,
Aнглiйський кИдай вже акцент!

Нас ворог роз'єднати хоче,
В гiркий наш, недолугий час ...
Ну ж бо, брати, вiдкрийте очi:
Лише любов врятуе нас!

Лише любов, лише довiра,
Лиш прОщення i каяття ...
А для чужих усiх кумiрiв -
Лиш багаття i забуття!

Ти будеш жити, Батькiвщино,
І квiтнуть, всiм смертям назло!
Всiх - бiлорусiв та русинiв,
З'єднає добре ремесло!

Любов та нiжнiсть гоють рани,
Й серця, розбитi на друзки, -
Нiч пройде, i настане - Ранок,
Мир, спокiй, радiсть - на вiки!
Запорожье, 2016.

***
http://www.stihi.ru/2016/02/27/1449
http://www.stihi.ru/2016/02/04/10877

Светослав Ярый   25.06.2017 00:35   •   Заявить о нарушении