Рецензия на «Ты приходи ко мне» (Олег Никоф)
Олеже, розчулив трохи, така ось спроба, пропоную, правда в Есперанто відсутній розрив по цезурі... Вже падолистом знов вимощено двори Осені не люблю, осінь – журба і сплін Гостею завітай, клин виганяє клин Переживем удвох відчай скупої пори. Місто накрив дощем неба сльотавий плащ Одяг зриває вітер… Тішить його стриптиз? Вибачу восени навіть такий каприз – Гостею завітай, разом зі мною поплач... Надя Чорноморець 13.09.2011 11:05 • Заявить о нарушении
Перейти на страницу произведения |
