Слова, чекаючi на спiв

мово колисково,
твоє кожне слово
снить не забуттю:
в собі й вкруг, — життю?
мають буть підхожі,
чи людські, чи Божі:
сльози ачи сміх,
шукаючі їх;
Людськії, Божі!

в герці просто неба,
в серці стрітись треба,
в ладнім на усе:
стребує най се??
лиш таке й незгасне,
най крізь розчах, власне:
в повну аби суть,
ті слова те ждуть;
так самі живуть!!

а й себе знаходять,
коли щедро родять,
що в них тільки є:
на щастя — стає???
як їм дочекати
час, котрим злітати:
в нашій німотІ
збиратись в піснІ;
високі, яснІ!!!

Рядки сучасні поза таким співом: ні дня, ні каїну, ні юді, не рідня; а смерть й "братерським" окупантам

Другие статьи в литературном дневнике:

• 28.09.2019. Средний россиянин верит
• 27.09.2019. Бывший строитель о не начатом, тоже бывшем
• 26.09.2019. Источник сообщает и кой-кого общает
• 21.09.2019. Слова, чекаючi на спiв
• 20.09.2019. ХоРоШо БЫ хОрОшО, только ШО?
• 18.09.2019. От вы рождены до старикам везде у вас почёт
• 10.09.2019. Кожнiй людинi про одну! Й про удмуртську мову
• 08.09.2019. ЧИЯ!!! - ДУША???
• 07.09.2019. Через Олену Кудренко, до iванiв з диванiв
• 06.09.2019. Повiй, вiтре, на Вкрайiну...
• 04.09.2019. С высоким паром?
• 03.09.2019. Звёзды красны чем, долгами
• 01.09.2019. Именно Советскому Союзу мир обязан