О, НЕ ВIР МЕНI!

Зозуля Юрий Павлович: литературный дневник

Не пропагую, Боронь Боже: викладаю і не для сєксота, лише можливому перехожому читачу!! Аби випробував себе ув обгрунтованому запереченні сих отруйних рядків???
“пострадавшіє, а значіт обрусєвшіє” (Володимир Висоцький)
Це процитоване тут колись відчуте Висоцьким ототожнення постраждалих з обрусілими сьогодні все частіше привселюдно звучить з різноманітних трибун у виконанні багатьох людей зовсім не випадково. Воно як жменька зернят правди, закинутих поетом в російську свідомість, що тепер то тут, то там, проростають на її поверхню, проламуючи раніше здавалося нездоланні шари московської брехні, якими так надійно було заасфальтоване поняття “русскіє”.
І коли Путин при кожній нагоді оголошує, що нібито він з українцями один народ, то ми вже розуміємо, чому ця геть очевидна усім неправда йому аж так потрібна - він думає, що русскіє без українців - ніхто.
І це вже сьогодні не секрет, чому він думає, що русскіє без українців ніхто. Він думає цю думку через те, що має на те підстави - йому відомо, що всі без жодного винятку люди, яких називають русскими, не називаючи при цьому народів, які дали їм їхнє життя, не мають серед предків жодного русского.
І про факт цього московського фокусу створення русского народу сьогодні вже знає далеко не тільки Путин та його прислуга - хоч не так ще давно про нього знали лише наділені найвищою владою керівники московської банди убивць. І не тільки знали, але й намагались розпочати процес його модернізації, шляхом створення “совєтского” народу, тими ж методами, якими московська банда убивць раніше нагинала людей ставати русскими.
Але про це іншим разом - питання про те, чому і чим русскость так не задовільняла московських задач, що аж було вирішено пересобачити її на совєтскость, заслуговує окремого розгляду.
І яка головна, остаточна мета такої підміни походження усіх людей, які знаходяться під владою московської банди убивць, тепер це також не таємниця. Поступово стає усе більш очевидним, що насправді це не зовсім тільки присвоєння чужої краденої історії, чим вважалось раніше, коли був поза увагою і не розглядався виворіт перетягування чужої краденої історії - а саме як впливає присвоєння чужої історії на тих людей, на яких ця чужа крадена історія натягується.
Адже примусити людину, якій дав її життя один народ, говорити своїм дітям, ніби вони народжені іншим народом, це те саме, що взяти її за комір, привести до могил її предків, нагнути і заставити плюнути на ті могили. І робити це щоденно. І нехай хтось скаже, що таке дійство, це не повне втоптування в багно людської гідності даної людини і що така людина не є постраждалою, а значить обрусілою.
Хіба у такої людини є якась найменша можливість поважати самого себе? Ні, наявність поваги до своїх справжніх предків, завдяки яким кожна людина не тільки просто є, а й є тим, ким вона є, це найперша, фундаментальна підстава наявності поваги до самого себе. Іншими словами кажучи, якщо у людини нема національної гідності, то вона не має гідності взагалі.
Таким чином, ліквідація природного зв'язку людини з її рідним народом - який дав їй її життя - це винайдений в Москві найбільш на сьогодні ефективний метод масового знищення людської гідності.
А оскільки саме якраз гідність є тим, що робить людську мораль тою найвищою цінністю, яка діє в момент прийняття нею рішень і таким чином дає людині дороговказ єдино можливого шляху щастя, то ліквідація гідності і є остаточною московською метою обрусєнія.
У людини без гідності нема тої перешкоди - моралі - яка не дає людині з гідністю робити підлі злочини. Саме це просто вкрай потрібно московській банді убивць для досягнення максимальної маніпулабельності обрусілих, і саме це досягається шляхом обрусєнія, за допомогою безліч московських засобів, ретельно відлагоджених протягом сотень років їх застосування.
І той зовні людиноподібний продукт, який залишається після застосування цих московських методів, ми сьогодні маємо нагоду бачити далеко не тільки у вигляді ведучих та учасників шоу на центральних московських телеканалах, для яких “самоє, самоє, самоє главноє”, це абсолютно свідомо закачувати у відкриту для навіть найтупішої, найпідлішої і найвідвертішої брехні свідомість (тому що без гідності) брехню про наприклад сьогоднішню українську дійсність.
Цим залишковим продуктом, нема куди правду діти, є також маси простих російських людей, ту ж саму відверту московську брехню і смертельну ненависть до українського народу від яких сьогодні ми можемо бачити на власні очі - завдяки досягненням інформаційних технологій і (наприклад) мистецтва відвертої розмови з тими простими російськими людьми Андрія Полтави (Карпова), в прямому ефірі на його ютуб-каналі “Вата Шоу”.
І в українській дійсності, на жаль, цей московський продукт також реально присутній. І то деколи присутній в такій досконало витонченій остаточній московській формі типу Юлії Тимошенко, що її разюча, потрясаюча, наскрізна, безмежна і безоглядна брехливість (наслідок відсутності у неї людської гідності, найпершим свідченням чого є привселюдне обпльовування нею могил її справжніх предків), деколи видається а чи не предметом заздрості навіть найбільш підлих та досконалих московських брехунів.


Але чи справді русскіє без українців - ніхто?
Якщо московський холоп обрусів до такої кондиції, що брехливість, підлість і ненависність стала його натурою - не другою натурою, а його натурою, то це мабуть справді так, і тоді Путин щодо нього правий. І через те, що Московію сьогодні представляють собою саме такі люди, то весь світ сьогодні швидко вчиться, вже навчився, саме такими сприймати русских. Свідчень цієї реальності - безліч.
Однак кожен з тих людей, які чи то вважають самі себе, чи то пишуться, чи то ще якось іншим чином позначаються московським центром, який є первинним генератором каскадів брехні усіх ґатунків, у тому числі, чи навіть перш за все такої, як русскіє, мають зрештою десь справжні рідні народи - ті народи, які дали їм їхнє життя.
Справа в тому, що в природі існує, окрім обрусєнія, також цивілізована асиміляція. І коли людина з того чи іншого народу починає бути скажімо американцем, і то навіть нехай найпалкішим патріотом Америки, то це для неї аж ніяк не означає викидати пам'ять про своє походження на сміття - тобто не означає перестати бути гідною людиною.
А оскільки сама суть поняття “русскіє” полягає в тому, щоб видираючи шляхом обрусєнія людей з їх рідних народів, нагинати їх викидати на сміття пам'ять про своїх нерусскіх предків, які дали їм їхнє життя, то рішення московської проблеми втрати людської гідності обрусілими має досить таки очевидний вигляд.
Адже в усіх народів, в результаті обрусєнія вихідців з яких утворились маси людей, які називають себе русскімі, є всі необхідні атрибути для того, щоб люди, народжені цими народами, були гідними людьми. А яка може бути національна гідність у людини, яка пояснює своїм здивованим нерусским батькам запис в паспорті “русский” словами: “русскім бить удобнєє, атєц” (взято з реального життя в СССР).
Звичайно що мати рідний народ, свій справжній рідний народ, це абсолютно неприйнятно для московської банди убивць, яка складається з покидьків невідомих народів, нагинаючи усіх навколо бути такими ж. Звичайно що це - величезна проблема. Але вирішити цю проблему і повернути собі свою людську гідність, це єдиний шлях для кожного русского.
Справжнє людське щастя принципово недосяжне для негідної людини, подивіться для прикладу на найбагатшу людину в світі паскуду Путина та його блюдолизів, чи може хтось скаже, що вони щасливі, чи можуть бути щасливими?
А от продовжувати називатись русским, поважаючи своїх нерусских предків - чи повернутись назад до свого рідного народу, це вже інше питання, від вирішення якого гідними людьми залежить, існуватиме в природі русский народ, із своєю не краденою, а справжньою історією, чи кане в лету.



Другие статьи в литературном дневнике: