По вулицях Слона водили,
Як видно, напоказ –
Відомо, що Слони за дивовижу в нас, –
Тож за Слоном юрби роззяв ходили.
Де не взялась, назустріч Моська їм.
Побачила Слона, та й нум його лякати,
На нього рватися й брехати;
Гець! так і лізе в бійку з ним.
“Сусідко, годі вже ганьбитись, –
Говорить Шавка їй, – тобі з Слоном возитись?
Дивись, ти вже хрипиш, а він і вухом не веде,
Іде
І брехоту твого ніяк не помічає”.
“Ет!, – Моська їй відповідає, –
Мені оце-то й духу піддає,
Що я без бійки й ляку, –
Попасти можу у великі забіяки.
Нехай говорять же собаки:
“Ач! Моська, сильна ж бо вона,
Раз гавка на Слона!”
Мы используем файлы cookie для улучшения работы сайта. Оставаясь на сайте, вы соглашаетесь с условиями использования файлов cookies. Чтобы ознакомиться с Политикой обработки персональных данных и файлов cookie, нажмите здесь.
