До мене плакало вночі травневе море
Іще холодне й не засмічене піплами
А я гатив об стіни коридору
Немов сновида мертвими руками
Я виріс вже з родинної гамівки
Вона лящить по швах але не злазить
Мов шкіра зі змії…де покоївка
Котра мене чи вразить чи образить?!
Бодай зачепить…де ті перукарки?!
Як осто****іли мені містичні ****і!
Де прибиральниці Параски блін одарки?!
Ніщо мені не стане на заваді
Знайти свою принцесу десь під тином
Чи біля ксерокса в печері фото справи
Не в інтернетрях не «належним чином»!
Її від мене заховав Лукавий
Вона зрізає з ніг чужих мозолі й нігті
Або у касі метрополітена
Ув язнена серед пластмаси й міді
У коло обігу жетонів ніна лєна
Вона не схожа на транссексуала
На манекенницю модель чи бізнес-вумен
Вона ніколи Ніцше не читала
Не підставляла клітора під струмінь
Не їздила по трасі автостопом
Не марила померти молодою
Не знає де знаходиться європа
Прозора. сіра. я люблю її такою!
(c) C. Поваляєва
