Поїзд у Варшаву спогади навіяв, Я на Україні згадую тебе. Ти співав для мене пісню вечорами: "komu co do tego, ze my tak kochamy!"
Я люблю, коханий, Київ і Варшаву, Але Батьківщина в кожного своя. Як тебе згадаю забринить сльозами "komu co do tego, ze my tak kochamy"
Поїзд у Варшаву йде крізь моє серце, Сто доріг між нами, а печаль одна. І минають роки, роки за роками "komu co do tego, ze my tak kochamy!"
Мы используем файлы cookie для улучшения работы сайта. Оставаясь на сайте, вы соглашаетесь с условиями использования файлов cookies. Чтобы ознакомиться с Политикой обработки персональных данных и файлов cookie, нажмите здесь.