***

Твій погляд...
Чи здатний хто пізнати його таємничу глибинь?

Думки. Вони з легкістю долають ту відстань, яка безжалісно приховує тебе від мене. Їх зміст наповнює відчуття твоєї присутності у моєму житті.
Твоя посмішка. Вона постійно супроводжує згадку про зустріч, коли мені вперше на мить здалося, що навколо нас не існує нікого,– лише ти і я…
Твій голос, такий мужній, переконливий і водночас повний теплоти та ніжності, час від часу зігріває мене. А кожне слово, мов крапельки води, рятує від спраги у пустелі будених перегонів.
Згадай, як кров вогнем обпалювала моє обличчя, зрадливо вимальовуючи на ньому ознаки внутрішньої боротьби з тим божевіллям, що так неочікувано заполонило мій розум.
Відчуй, як б’ється в цю мить серце, схвильовано відкриваючи таємну схованку натхнення і сумніву, радості та болю, що переповнюють мою душу.
Знай, що ця, прихована від стороннього погляду, частина мого внутрішнього світу вже тривалий час належить лише тобі... Без жодних претензій на взаємність та ілюзій порушити, без дозволу, твій звичний ритм життя.

Ти мовчиш, переглядаючи написані рядки. А думки, незалежно від їх змісту, уже долають ту відстань, що безжалісно приховує мене від тебе.

"Гуцулка Ксеня"

Другие статьи в литературном дневнике:

• 30.05.2012. Четыре четверти
• 27.05.2012. Улыбка
• 19.05.2012. ***