Поранен й тричi клят
Поранен й тричі клят, бо полюбив.
Не можу я без тебе – серце стогне.
Сирену гнівну із глибин морів
Я виграв в кості в батька-Посейдона.
Щоб не втекла – тебе я ув'язнив
В сітях рибацьких, що блищать від солі,
Та ждеш ти, щоб из неба прилетів
Твій рятівник, що визволить з неволі.
Коли ж зілл’єшся з світлом ти вгорі
І щезнеш, як щезають лише мрії,
Побачиш, як самотньо на землі
Моряк рахує гальку без надії.
Каввазиас
Терзання–муки
(Переклад з новогрецької Устюжаніної Н.)
Другие статьи в литературном дневнике: