Поранен й тричі клят, бо полюбив. Не можу я без тебе – серце стогне. Сирену гнівну із глибин морів Я виграв в кості в батька-Посейдона.
Щоб не втекла – тебе я ув'язнив В сітях рибацьких, що блищать від солі, Та ждеш ти, щоб из неба прилетів Твій рятівник, що визволить з неволі.
Коли ж зілл’єшся з світлом ти вгорі І щезнеш, як щезають лише мрії, Побачиш, як самотньо на землі Моряк рахує гальку без надії.
Каввазиас Терзання–муки (Переклад з новогрецької Устюжаніної Н.)
Мы используем файлы cookie для улучшения работы сайта. Оставаясь на сайте, вы соглашаетесь с условиями использования файлов cookies. Чтобы ознакомиться с Политикой обработки персональных данных и файлов cookie, нажмите здесь.