Від сонця жар, а в небі просинь. А як же коники цвірчать! Та вже на ніч приходить осінь, Щоб у траві шовковій спать.
Ще серпень, пахнуть трави-м’яти, Танцюють бджоли у квітках. А ластівки, малі пташата, Уже сидять на проводах.
Щоб раптом знятись, задзвеніти, Крильми торкнутися небес. Відчути радість, полетіти У теплий край краси й чудес.
Надія Красоткіна