Буває часом дивне відчуття, — що час іде, а я собі окремо. Мені п'ять років. Я іще дитя. Люблю цукерки і читаю Брема.
Все щось майструю, думаю, дивлюсь, таке мале, уперте і шалене. Росту. Сміюсь. Нічого не боюсь. А це мій син. І схожий він на мене.
Ліна Костенко
Мы используем файлы cookie для улучшения работы сайта. Оставаясь на сайте, вы соглашаетесь с условиями использования файлов cookies. Чтобы ознакомиться с Политикой обработки персональных данных и файлов cookie, нажмите здесь.