Ти окей ? - запитала.
Так, зі мною все добре.
Лиш не можу розсунути гори руками
Десь поділася сила, що на кінчиках пальців ,
так світила, що нею ми соромили сонце.
Лиш не можу заснути, щоби сном нагадати,
як терпінням сталевим ти любов захищала,
перед ордами вбивчих, вибухових емоцій.
Чомусь дихати важко. Не смакує повітря.
І у серці вже пекло, за слова, що вбивали.
Так буває в фіналі.
Коли титри і шурхіт
глядачів, що виходять.
І попкорн під ногами…
Мы используем файлы cookie для улучшения работы сайта. Оставаясь на сайте, вы соглашаетесь с условиями использования файлов cookies. Чтобы ознакомиться с Политикой обработки персональных данных и файлов cookie, нажмите здесь.
