На Майдані сьогодні – весна, весна, весна.
У весни за спиною хрести, хрести, хрести,
Поміж ними зозуля журбу співа,
Як і мати моя – божевільна від самоти.
Я простився з Майданом.
На мить, на час, на жаль...
Моє серце залили рідким брудним свинцем.
Смерть гірка, як десертний гіркий мигдаль,
На останній вечері синів з Отцем.
Над Майданом сьогодні –
весна, весна, весна.
Оживає під небом контужена катом земля.
Я допив свою долю до дна, до дна, до дна,
Щоб прозора вода не cкінчалась у «журавля».
Мы используем файлы cookie для улучшения работы сайта. Оставаясь на сайте, вы соглашаетесь с условиями использования файлов cookies. Чтобы ознакомиться с Политикой обработки персональных данных и файлов cookie, нажмите здесь.
