Игорь Колыма Игорь Литвиненко

Ольга Заря 2: литературный дневник

НЕ ОПУСКАЯ ГЛАЗ...


Я был себе то враг, то друг,
Меняясь через раз.
И жил, как жили все вокруг,
Не поднимая глаз.


Я все цветы распознавал
Наощупь, каждый куст.
И речи страстные толкал,
Не размыкая уст...


И, поднося улыбку "чииз"
К подножью чёрных скал,
Я полз наверх и падал вниз,
Но глаз не поднимал.


И бился лбом горячим в страх
И в ложь, как в кладку стен.
А кровь шалела в проводах
Моих распухших вен.


Я помню всё. Как за страной
Нырял в накаты мглы...
Как хохотали надо мной
Двуглавые орлы.


Как распалённым от огня
Хрипел мой автомат,
А смерть глядела вглубь меня
И отводила взгляд...


Как нас, слепых, другой слепец
Тащил за волоса,
И как дерзнул я наконец
Поднять наверх глаза...


И..., словно, вытрезвев до дна,
Душою ввысь поплыл,
Но больше не было вина,
А только уксус был...


Но даже уксус - благодать
Тому, в ком жизнь проста,
Кто смог, глаза свои поднять
И разомкнуть уста,


Чтоб уходя изречь одно,
Всего лишь пару фраз,
О том, как сладко пить вино,
Не опуская глаз...
***


Стара криниця...
Чуть-Чуть Другой
Біля старої криниці,
Знов - у минулому десь,
Зранку, смугаста зигзиця -
Бачить - кубельце чиєсь!


Бачить - до пестощів люба,
Бачить, хоч що не зроби,
Те - як слова, мов до шлюбу -
Риму шукають собі...


Змовкли зрання теревеньки,
То ж - скрізь незайманий сон,
Мовчки: журу потихеньку -
Зруш, наче потяг - перрон!


Ах - нісенітниця, ах ти -
Суміш пшона та рілля:
Посмішку вмію розтягти -
Далі потилиці я...


Бачу: із розумом поряд,
Наче брехня край села,
Поспіхом сунеться погляд -
Там - де ти ще не була!


Забавки викохай - зайда:
Хоч, хто зна як відмолись,
Я - у минулому знАйду -
Те - що загубиш колись...


Знаю: повз орану мряку,
Як і колись - крізь життя,
Вештають містом собаки -
Наче мої почуття!


Знову - червоним, як Цербер,
Дихає - світла іржа,
Наче мені, поміж ребер -
Хтось провертає ножа...


Пам/ять береться до справи:
Сутінки поки що є,
Знов у макитрі чорнявій -
Мертва примара встає!


Льоду - пече від відлиги,
Звідки - повз досвід ось цей,
Ятриться в розумі дзига -
Пьяною вище очей...


... Біля криниці старої,
Серед м/якої журби,
Щось невимовне я кою -
Інше відбулось аби...



***


Если ты мужчина, выбирай жизнь без всяких сомнений... Для того, что дорого тебе... неважно, как это трудно, неважно как ужасно, ты должен пытаться снова и снова... и даже если ты потеряешь свою жизнь, защищай это обеими руками.


Наруто (Naruto)



Другие статьи в литературном дневнике: