Так просто На Манжетах Вишиванки Не одна ще прилине весна, не одне роз’ятрить міжсезоння. Не шукай мене навіть у снах, я твоїм залишуся безсонням.
Ти не зміг розпізнати краси золотої душі, а не тіла. У безмежну безвітряну синь сива пташка над ранок злетіла.
Ми, звичайно, були не святі, чи як мовиться – вольному воля. Кажуть, щастя не в щасті, а втім – як людей обдаровує доля.
Не судилося. В кожного свій стиль життя і свої переваги. А розлуки проникливий змій, безумовно, достойний поваги.
Ні обов’язків, жодних умов, все напрочуд обом зрозуміло. Без війни, прикрих слів і розмов так майстерно… зеро прикипіло.
Мы используем файлы cookie для улучшения работы сайта. Оставаясь на сайте, вы соглашаетесь с условиями использования файлов cookies. Чтобы ознакомиться с Политикой обработки персональных данных и файлов cookie, нажмите здесь.
