...стерня, і сині сливи, і бурштин,
розлитий у повітрі, і медами
сочиться літо, і білявий син
іде крізь сни до молодої мами,
і матіола макам-паничам
шепоче вечорами, що у світі
найважливіше - пахощі, розлиті
у липні, як на липі - тут і там,
і тільки божі бджоли золоті,
розмріяні, розмірено-ледачі,
торкають пелюсток отак, неначе
торкає ангел за плече.
бо ті,
котрі струсили пил із підошов,
минувши тишу - ті напишуть знову
правічну сагу про зелену мову,
про трави, про тривання, про любов
Мы используем файлы cookie для улучшения работы сайта. Оставаясь на сайте, вы соглашаетесь с условиями использования файлов cookies. Чтобы ознакомиться с Политикой обработки персональных данных и файлов cookie, нажмите здесь.
