Сум мене не пускає в сон. Сон цурається і не йде.
Підвіконня рахує удари важких дощових краплин.
Ніч шепоче мені на вухо, павутину думок пряде
і промотує перед очима світлі кадри старих світлин.
Де ти зараз, хороший мій? Може, теж у безсоння в полоні?
Тихий Всесвіт твоїх очей ясно дивиться вдалечінь?..
Тут без тебе жахливо холодно! І ці кляті мої солоні...
Просто хочеться до безтями на твоєму заснути плечі.
Мы используем файлы cookie для улучшения работы сайта. Оставаясь на сайте, вы соглашаетесь с условиями использования файлов cookies. Чтобы ознакомиться с Политикой обработки персональных данных и файлов cookie, нажмите здесь.