Підкрадається лихо нечутними кроками. Але раптом зненацька зупиниться мить. Почорніє село обгорілими кроквами. І на білому світі війна загримить.
Захлинаються кров’ю і димом світанки. Вигинає імперія хижий хребет. По дорогах повзуть розчепірені танки. Причаїлася свастика в літері Zet.
А ще світяться хатки в зимовій завії. Ще не знає ніхто, що йому на роду. Лиш над Києвом очі святої Софії спопеляють навіки новітню орду.
Ліна Костенко 27.02.2022
Мы используем файлы cookie для улучшения работы сайта. Оставаясь на сайте, вы соглашаетесь с условиями использования файлов cookies. Чтобы ознакомиться с Политикой обработки персональных данных и файлов cookie, нажмите здесь.