http://www.stihi.ru/2008/11/01/2144
Коли летять в Каленики лелеки...
Валентина Яроцкая
Коли летять в Каленики лелеки
Над місцем, де стояла церква Божа,
То бачать Ангела… Ні дощ, ні спека
Прогнати того Ангела не можуть.
Він день і ніч над місцем тим літає,
Він прикипів до нього б то неначе…
Серед садочків сонячного краю
Господній Ангел безутішно плаче.
Господь йому звелів оберігати
Той храм, що необачно зруйнували…
Раділи на розваллі бісенята,
Що кривди там багато, правди – мало.
Руїни зникли, щезли десь поволі,
Забули про галявину селяни,
Та Ангел, оглядаючись довкола,
Все плаче, бо щемлять пекучі рани.
Крилом він хоче відігнати лихо,
Надію має, що прозріють люди
І буде всім розрада та утіха –
Засяє хрест на храмовій споруді.
Коли летять в Каленики лелеки
Над місцем, де стояла церква Божа,
То бачать Ангела… Ні дощ, ні спека
Прогнати того Ангела не можуть.
http://www.stihi.ru/2008/10/20/958
Куди не гляну - чорнобривцi скрiзь...
Валентина Яроцкая
Приїхав син з відпустки з України,
Гостинців від сестричок він привіз:
Мед, чорнобривці…Бачиш, рідний сину,
Що не ховаю я пекучих сліз…
Ті чорнобривці… Дідуся немає,
Та встиг він висіяти квіти навесні.
І той букетик серце горем крає…
Що батько з ним передає мені?
Привіт? Прощання? Хоче нагадати,
Що непомірної вини несу тягар?
Що я любов не вміла цінувати?
І що вона – найбільший Бога дар?
Так чорнобривці буйно квітували,
Аж до осінньої холодної пори
Від сонечка проміння нам збирали,
Голівки лагідно тягнули догори…
Не пригорнутись вже мені до мами
І батька не обняти, як колись…
І плаче серце, плаче до безтями:
Куди не гляну – чорнобривці скрізь…
http://www.stihi.ru/2008/10/12/598
Чорнобривцi посiянi татом...
Валентина Яроцкая
Чорнобривцi посiянi татом,
Бо матуся лежить у землi.
I безрадiсно тягнуться в хатi
Самотинням скалiченi днi.
Над стежиною у садочку
Знову бджоли дзвiнко гудуть,
Щось майструє собi вiн мовчки:
Справ багато, якi не ждуть.
То ж встає вiн поратись зранку,
Як бувало колись у селi,
I пригадує враз близ ганку,
Половинка його – в землi.
Господиня його не чує –
То ж для чого тепер слова?..
I вiн плаче й тихо сумує,
Що мовчав, як була жива…
2006
http://www.stihi.ru/2009/08/14/2204
Гаряче серце
Валентина Яроцкая
1.
Отрутою з твоїх долонь
Я хочу вгамувати спрагу…
Гаряче серце, охолонь!
Не пий, не пий хмільної браги!
Та серце слухати не хоче –
І рветься, рветься знов до тебе…
Палають дні, палають ночі,
І падає на землю небо!..
І обпікає очі дощ,
Цвяхами у долонях – пам’ять…
Гаряче серце, не тривож
Тієї прірви, що між нами!
2.
Сама собі накоїла біди –
До тебе серцем міцно прикипіла.
На зустріч бігла, як цвіли сади,
А вже, мій любий, яблука дозріли!
І падають ті сонячні плоди,
Скидає серпень їх в багатий кошик…
Складати він не хоче лиш туди
Із спогадів та сліз пекучих ношу…
Не буде в нашу юність вороття,
В садах серпневих теж є тиха врода…
Ввійшла у береги ріка життя,
Й тривожити болючу пам’ять годі!
Фото:http://www.art-see.ru/photo_52.htm
http://www.stihi.ru/2008/10/30/980
Бiля свiтлофору
Валентина Яроцкая
Мені наснились світлофори,
Що попередили: «Червоний!»
Я зрозуміла: ти десь поруч…
Заплуталась: чи сон, чи спомин?..
Не вірю точному сигналу,
Біжу, немов горить зелений…
Враз чую: гальма… Як же стало
Не по собі – ні, сон напевне.
А світлофор на перехресті
Сердито зазирає в очі:
«Ти що, куди ти, навіжена,
В аварію попасти хочеш?»
А потім лагідно так журить:
«Стій, зупинись, бо там – безодня…
Та щоб не був твій зір похмурим,
Зелений – тільки на сьогодні!»
http://www.stihi.ru/2009/01/06/203
Нiч перед Рiздвом
Валентина Яроцкая
На свято б завiтати я хотiла
В хатину батькiвську, в далекий край,
В Рiздвяну нiч немов Вакула б полетiла,
Та не з Диканьки, а в Диканьку би – гай-гай!
Поблиз Диканьки мальовнича є рiка,
То Говтва по степам до Псла мандрує,
Там знівечена яблуньки рука
Назло всiй нечистi весною заквiтує.
I Гоголь селище те згадував не раз,
Бо на Полтаву iз Сорочинцiв дорога
Йшла прямо через Решетилiвку якраз –
I їхали тодi, i пiшки били ноги.
Жив дiд Рудий Панько у тих мiсцях –
До Решетилiвки там зовсiм недалеко…
Приворожив мене чумацький шлях,
Криницi, чорнобривцi та лелеки…
I знов згадаю у Рiздвяну нiч,
Що теж колись жила я в Українi.
Така була в бабусi тепла пiч!
Такi солодкi кавуни та динi!
Менi дитяча пам’ять зберегла
Отi зруйнованi хатки старенькi,
Плакучi верби на краю села…
Був оберемок днiв – лишилась жменька.
2006
http://www.stihi.ru/2008/08/19/3181
Не сердься, серденько...
Валентина Яроцкая
Не сердься, серденько моє,
Що ти не зрозумів ні слова.
Дві рідні мови в мене є,
Я переплутала їх знову.
Одна, російська, - і твоя,
Зріднились з нею й наші діти…
Та перейшла сьогодні я
На українську непомітно.
Ця мова теж навік моя,
Та не для прози, а для ліри.
Не сердься, серденько, та я
В її цілющу силу вірю.
Перекладу тобі я вірш…
Твій поцілунок – ніжна плата.
Ти згодишся, що то не гірш
Любов коханням називати.
http://www.stihi.ru/2008/10/12/560
Чи ти була щаслива на землi?..
Валентина Яроцкая
И цветы, и шмели, и трава, и колосья,
И лазурь, и полуденный зной… Срок настанет –
Господь сына блудного спросит:
«Был ли счастлив ты в жизни земной?..»
И.А.Бунин
«Чи ти була щаслива на землi?» –
Спитає душу Бог… А що ми скажем?
Що нашi радощi були такi малi,
Що й на вагах аптекарських не зважить?
Немов би у смолi пташки дурненькi,
Ув’язли ми в тривогах i жахах,
До ближнього любовi тiльки жменьку
З собою брали у життєвий шлях…
На Бога гнiвались, що все не те й не так,
Не довiряли Господу нi в чому…
Хотiли тiльки ласощiв, вiдзнак,
Щоб не посмiв нiхто нас осоромить…
Щоб не було хвороб з жахливим болем,
Та ще i смерть щоб якось нас минула…
Господь нас кликав i тихенько, й вголос,
Та голосу того душа не чула…
I станемо, як злодiї, тодi,
А Вiн нам скаже: «Що ж ви, мої дiти,
Я ж душу вам порятувать хотiв…
Давав Я вам сади, i трави, й квiти…
А бiль давав, щоб душу лiкувать,
Образи – щоб навчить не ображатись,
А щоб могли ви свiтло узнавать,
Я попускав i темрявi ввижатись…
Були ж ви всi оточенi людьми,
А з плачем жалiлись на тугу i самотнiсть,
I немiчних та бiдних полюбить
Ви не хотiли – а були ж їх сотнi!
Вам дав Я радощi простi й дощi,
А скiльки висипав на вас промiння!
А ви молитви забували для вiршiв
Та квакали, як жаби в болотинi…
Любив Я вас i до спасiння вiв,
Вiд вас була потрiбна тiльки вдячнiсть…»
… Давай, мiй друже, ми без зайвих слiв
Ту зустрiч зараз, на землi ще, передбачим!..
http://www.stihi.ru/2008/10/29/3912
Чорнобривцi ростуть у садочку...
Валентина Яроцкая
Чорнобривці ростуть у садочку –
Так любила ті квіти мама!
Сіяв тато зелені рядочки –
Поливають доньки сльозами.
Чорнобривці не встигли розквітнуть!
А бутонів уже багато!..
На поріг завітало літо –
Та господар покинув хату…
Чорнобривці зійшли так рясно,
Тільки й горе зійшло рядками:
Батько ліг у землю невчасно…
Доньки плачуть: ні тата, ні мами…
2008
Чорнобривці в мене на вікні -
Ціле літечко тривожать пам*ять...
Не закрив яскравий кущик - ні! -
Біль про рідних, що давно не з нами...
Мама й тато кинули життя...
Як вони любили сад і квіти!
Адже та краса брудне сміття
З душ людських змітає непомітно...
В мене - кущик на вікні... А в тебе
У квітках - вся батьківська земля!
Посміхаються сусіди: "Треба
Помідори б та картоплю... Глянь!"
"В неї глузду, мабуть, вже немає,
Засадила квітами горОд!"
"Ціле літо біля них зітхає...
Навіжена... От чудний народ..."
Я тебе, сестричко, розумію:
Чорнобривці ті лікують душу -
В них ти свої сиві коси миєш
І в очах росу на сонці сушиш...
Буде килим до зими цвісти -
Вогником живим палахкотіти...
Чорнобривці викохала ти -
Квітами хотіла біль спинити.
I мертвим, i живим, i ненародженим...
Валентина Яроцкая
І мертвим, і живим,
і ненародженим
землякам моїм
в Украйні і не в Украйні
моє дружнєє посланіє
Т.Г.Шевченко
Так лагiдно, так щиро i привiтно
Яскрава зiрка в полi за селом
Нас кликала своїм блакитним свiтлом…
І в Українi, і в Росiї так було...
Однаково свiтили теплi зорi
Нам стiльки рокiв, з’єднуючи нас…
Що з нами сталось? У чужому горi
Ми вивчились вбачати добрий час.
Росiйський гас та українське жито
Нам слід би об'єднати, мов братам…
Та тiльки… Не почути ситим
Простого люду… Сором, браття, нам!
2005
Мы используем файлы cookie для улучшения работы сайта. Оставаясь на сайте, вы соглашаетесь с условиями использования файлов cookies. Чтобы ознакомиться с Политикой обработки персональных данных и файлов cookie, нажмите здесь.
