Укра на мовить ван Франко

І що тобі за кривда сталась?
Що підняли тебе на галас:
"Не любить Русі він ні раз!"
Наплюй Я,синку,ліпше знаю
Всю ту патріотичну зграю
Й ціну її любовних фраз.

Що проживеш весь вік убого?
Значить,не вкрав ніщо ні в кого,
А чесно працював на хліб.

Одно лиш жаль,що вже по-руськи тут
Молиться і балакать не дадуть.
...Тут польський край і польський бог і король!

Поміркуй:лукавство й зради
убивають правдомовність
а в кого затруте серце,
той отрутою й плює.

Із "Моісея"
Горе вам,нетямучі раби
На гордині котурні!
Бо ведуть вас неначе сліпих,
Ошуканці і дурні.

Сей Оріон - то людскість уся,
Повна віри і сили.
Що в страшному зусиллі спішить
До незримої ціли.

Неосяжнеє любить вона,
Вірить в недовідоме;
фантастичнеє щоб осягнуть,
топче рідне й знайоме.

Хто здобуде всі скарби землі
І над все їх полюбить,
Той і сам стане їхнім рабом,
Скарби духу загубить.

Що ще вчора байдужне було,
Нині любе й шановне;
Що ще вчора топтав,оплював,
Нині святості повне.

"Згинем,-люд шепче.Та ж горе не саме
Звикло ходить.Або пошесть прийде,
Або,не дай Боже - Польща настане".
От як сей рік зустрічають селяни,
Весно тебе.

Багно гнилеє між країв Європи,
Покрите цвіллю,зеленню густою!
Розсаднице недумства і застою,
О Австріє!Де и поставиш стопи,

Повзе облуда,здирство,плач народу,
Цвіте бездушність,наче плісень з муру.
Ти тиснеш і кричиш:"Даю свободу!"
Дреш шкуру й мовиш:"Двигаю культуру!"

Ти не січеш,не б*єш,в Сибір не шлеш,
Лиш мов упир із серця соки ссеш,
Багно твоє лиш серце й душу дусить.

Лиш гадь і слизь росте й міцніє в тобі,
Свобідний дух або тікати мусить,
Або живцем вмирає в твоїм гробі.

Другие статьи в литературном дневнике:

• 26.02.2021. Укра на мовить ван Франко
• 25.02.2021. ***