Не страшноНе страшно хотіти всіх чоловіків усіма доступними і недоступними способами Не страшно літати з дахів дерев і балконів понад мостами автами деревами і Верховною Радою Не страшно втекти розчинитись в ріці витекти в море і стати … Не страшно вночі заблукати в ґетто на лівому березі софіївській чи петропавлівській борщагівці Не страшно зустрітись зі зграєю псів гопоти бомжів беркутів чи ще яких навіть власних демонів Це все не страшно Ти завжди маєш що хочеш Нехай звільняться усі чоловіки! Ти завжди робиш що мусиш Нехай звільняться всі дахи балкони мости авта дерева і навіть Верховна Рада! Ти завжди є океаном тому ніщо тобі не зашкодить! Усі твої демони пси і мешканці ґетто на лівому березі софіївській чи петропавлівській борщагівці танцюють в твоєму серці на скалках розбитого дзеркала наче примарні йогіни – розсіяними по цвинтарній землі жаринами твого спокою Не страшно це все – не страшно коли ти все маєш уже не страшно БО ТИ НІЧОГО НЕ ХОЧЕШ © Copyright: Наденька Берлин, 2010.
Другие статьи в литературном дневнике: |
