Берегиня Анна Владиславовна Смолякова-3

Юка Санна: литературный дневник


На землю сідай поруч просто
Земля не буває брудна!


І всю урбанії коросту
Дощ змиє. І ти не одна.


Земля - це реальність для тіла.
Не бійся її. Ніжки грій


Землею... Прекрасне, змарніле
Вмий личко. Вода у ведрі.


І скоро вечеря і спати
І рівний вогонь у печі...


Кричи якщо хочеш кричати
І плач. Або просто мовчи.


Нехай берегині відчують
Що ти потребуєш порад...
І збрешуть що час все врачує...


Спи, дівчинко. Спати пора.


Не зможеш заснути, зі мною
Зірки рахувати підем.


Життя не здається без бою


Вір. Папороть ще розцвіте...



Заснула.



Встаю та й хитаюсь


Бо сум смокче сили, козел...



- Скажи. Берегине...


- Не знаю. Нічого.


- Спасибі за все!



© Copyright: Анна Владиславовна Смолякова-3, 2024
Свидетельство о публикации №124101307753



Другие статьи в литературном дневнике:

  • 14.10.2024. Берегиня Анна Владиславовна Смолякова-3