Берегиня Анна Владиславовна Смолякова-3
На землю сідай поруч просто
Земля не буває брудна!
І всю урбанії коросту
Дощ змиє. І ти не одна.
Земля - це реальність для тіла.
Не бійся її. Ніжки грій
Землею... Прекрасне, змарніле
Вмий личко. Вода у ведрі.
І скоро вечеря і спати
І рівний вогонь у печі...
Кричи якщо хочеш кричати
І плач. Або просто мовчи.
Нехай берегині відчують
Що ти потребуєш порад...
І збрешуть що час все врачує...
Спи, дівчинко. Спати пора.
Не зможеш заснути, зі мною
Зірки рахувати підем.
Життя не здається без бою
Вір. Папороть ще розцвіте...
Заснула.
Встаю та й хитаюсь
Бо сум смокче сили, козел...
- Скажи. Берегине...
- Не знаю. Нічого.
- Спасибі за все!
© Copyright: Анна Владиславовна Смолякова-3, 2024
Свидетельство о публикации №124101307753
Другие статьи в литературном дневнике:
14.10.2024. Берегиня Анна Владиславовна Смолякова-3
Мы используем файлы cookie для улучшения работы сайта. Оставаясь на сайте, вы соглашаетесь с условиями использования файлов cookies. Чтобы ознакомиться с Политикой обработки персональных данных и файлов cookie, нажмите здесь .
Соглашаюсь