***

Станислав Коваленко

НЕ ГУБИ МЕНЕ

Прошу…
Не вбивай мене…
Будь ласка…

Мені ж і так
Не солодко
В житті…

В цілому світі
Я один…
Мені так важко!..

Своїми
Діями ти
Погубиш
Мрії мої…

Не вбивай
Мене,
Будь ласка…

Я ж просто
Людина,
Яка не бачила
Життя…

Ти не тіло
Вб;єш,
А загубиш
Душу…

І страждати,
Мучитись
Буду я…

Прошу…
Не вбивай
Мене…
Будь ласка…

Та подивись
Ти в очі мої…

Невже
Не бачиш
Там майбутнє?..

Невже
Не відчуваєш
Сили і доброти?..

Я тебе
Так
Прошу…

Не губи
Мене…
Будь ласка…

МОЛИТВА

Боже праведний!..
Єдиний!..
Будь зі мною —
Назавжди!..
І не полишай мене…
Ніколи!..

Вічний в серці —
Ти!..

Я молю тебе…
Благаю!..
Збережи мене…
Дай сил!..

Покажи мені
Життя…
Ти справжнє…
І відчути смак
Краси…

Я є для тебе,
Боже праведний,
Єдиний!..

Ти зі мною —
Назавжди!..

Збережи
Всіх рідних
Моїх…
І людей
Довкруги…

Дай їм сили…
Віри в себе,
Щоб пройти
Цей шлях
Тривоги
І покори…

Шлях цей не простий…

Я молю тебе,
Мій
Боже…

Каюсь…
Я перед тобою…

Дякую тобі…

ДУША 

Мрій, моя душа,
Про простори
Без кайданів,
Без тих границь,
Які усіяні квітучими
Червоними полями…

Мрій, моя душа,
Моя ти рідна,
Щоб без болю
Материнської жила!..
Бо серце її плаче!..
І рве душу
На частини!..

Мрій, моя душа,
Щоб дух покори
Ніколи не здавався!..

Дай сили стільки їм,
Щоб витримали все,
Що бачили ті очі:
Той страх!.. І біль…

І низький їм
Поклін за це!..

Мрій, моя душа,
Що в твоєму серці
Після всього
Залишиться
Душа твоя добра…

Мрій моя Душа!..
Про спокій
В твоєму домі!..
І про те, що
Будуть цвісти
Твої поля,
Але не кров;ю!..
Мрій, моя душа…

Другие статьи в литературном дневнике:

• 10.06.2026. ***