Артем Сенчило
...
Там, де літо чекає неминучої смерті,
Де кружляють хмарини, мов небесні тіла,
Обережно, мов кішка, оминаючи серпень,
Ходить осінь між яблунь - і шукає тепла .
Листопадами віє у блакитній безодні,
Посміхається північ все коротшому дню.
Я б зігрів її серцем, але серце - холодне,
Я б зігрів її чаєм, та немає вогню.
І читаю їй вірші про пустелю і спеку,
Намагаючись в слові відобразити сни...
А над хмарами янгол щось шепоче лелекам
Про кохання у світі, де немає зими.
Мы используем файлы cookie для улучшения работы сайта. Оставаясь на сайте, вы соглашаетесь с условиями использования файлов cookies. Чтобы ознакомиться с Политикой обработки персональных данных и файлов cookie, нажмите здесь.