***

Василина Иванина: литературный дневник

...у всесвіті стільки зірок, і супутників, й віршів;
чому ж я не можу без Тебе, один Ти мені найрідніший?
Нас час перемеле безжально – он бачиш піщаний годинник?
по краплі надія щезає, і тисне в лещатах нас відчай,
ніколи не бути нам разом –
й ніхто тут не винний...



Другие статьи в литературном дневнике: