***— Ти не відьма! — сказав він після всього. Вона втупилась у землю й ридала. Тоді він схопив її за плечі й повернув до себе. — Чуєш ти! — закричав він. — Ти не відьма, не відьма! — Я відьма. © Copyright: Чаклунка, 2018.
Другие статьи в литературном дневнике: |