***

Цього вірша чомусь не вчили в радянських школах.
Дякуємо, Батьку, - за наснагу, і за те, що не дав заспокоїтися і заснути навіки.
Ми вийшли, Кобзаре, ми більше не боїмося.

"А ми дивились, та мовчали,
Та мовчки чухали чуби.
Німії, подлії раби,
Підніжки царськії, лакеї
Капрала п’яного! Не вам,
Не вам, в мережаній лівреї
Донощики і фарисеї,
За правду пресвятую стать
І за свободу. Розпинать,
А не любить ви вчились брата!
О роде суєтний, проклятий,
Коли ти видохнеш? Коли
Ми діждемося Вашінгтона
З новим і праведним законом?
А діждемось-таки колись!
Не сотні вас, а міліони
Полян, дулебів і древлян
Гаврилич гнув во время оно;
А вас, моїх святих киян,
І ваших чепурних киянок
Оддав своїм прафосам п’яним
У наймички сатрап-капрал.
Вам і байдуже. А меж вами
Найшовсь-таки якийсь проява,
Якийсь дурний оригінал,
Що в морду затопив капрала ,
Та ще й у церкві, і пропало,
Як на собаці.
Тоді, дурні, і вам було б
На його вийти з рогачами,
А ви злякались...
Так-то так!..."

Т.Г.Шевченко "Юродивий" (уривок), грудень 1857 р.

Другие статьи в литературном дневнике:

• 31.03.2023. ***
• 28.03.2023. ***
• 27.03.2023. ***
• 15.03.2023. ***
• 12.03.2023. ***
• 10.03.2023. ***
• 09.03.2023. ***
• 07.03.2023. ***
• 06.03.2023. ***
• 04.03.2023. ***
• 03.03.2023. ***
• 02.03.2023. ***
• 01.03.2023. ***