***

Дженни Онил: литературный дневник

"Ми унікальна нація. У нас хліборобів морили голодом. Режисери ставили спектаклі у концтаборах. Поетів закопували у вічну мерзлоту. У кого ще є атомний саркофаг? А у нас є. Куди тим єгипетським фараонам, у них там у саркофагах мумії, а у нас в атомному живцем похований Валера Ходемчук. Хто сказав, що українці селянська нація? Натепер ми вже нація модернова, нація на атомному підігріві.
А ви думали, що Україна так просто. Україна — це супер. Україна — це ексклюзив. По ній пройшли всі катки історії. На ній відпрацьовані всі види випробувань. Вона загартована найвищим гартом. В умовах сучасного світу їй немає ціни." (с)


Ліна Костенко "Записки українського самашедшого"


"І все на світі треба пережити.
І кожен фініш — це, по суті, старт.
І наперед не треба ворожити,
і за минулим плакати не варт." (с)


“And the uniqueness of every moment
seeks the path from pain to a pearl.”(с)


"Росія - це великий спрут. У всіх, до кого вона привалилася боком, мертвіє тіло нації"(с)


"Все одно за владу буде соромно, за будь-яку владу час від часу буває соромно. А от за Україну соромно вже не буде, і моє місце серед цих людей." (с)


"Така любов буває раз в ніколи..." (с)


"А Доля мені зосталась.


Я вибрала Долю собі сама.
І що зі мною не станеться, –
у мене жодних претенсій нема
до Долі – моєї обраниці." (с)


"І хто б там що кому не говорив, а згине зло і правда переможе!"(с)




Ліна
Костенко






Другие статьи в литературном дневнике: