Кроме стихотворения "Останнє прохання старого лiрника.", им написано много.
В разные времена и о разном.
Была книга "Лицо ненависти".
Был журнал "Огонёк".
Пишу "был", зная о том, что журнал и теперь есть.
Просто не знаю, каким пламенем он горит сегодня.
Не удивлюсь, если "жёлтым".
Что ж, времена не выбирают, как сказал другой поэт.
Вот только со второй строкой я не очень-то и согласна.
Либо ты живёшь. Либо...
Впрочем, пост не о временах и разногласиях.
Вчера Виталию Коротичу исполнилось восемьдесят.
Здоровья Вам, Виталий Алексеевич, только и всего.
Здоровья и душевного равновесия.
Стихотворение "Тень" одно из моих любимых у Коротича.
После "Останнє прохання старого лiрника"...
Тінь
Наші тіні пахнуть асфальтом.
По сухому тілу Землі
нас розстелено, наче шпальти
непотрібних газет на столі.
Нас розстелено під ногами,
під колесами автотрас,
і зарослими берегами
древніх рік розіслано нас.
В трав зеленім переплетінні
зачаїла тіні весна.
У воді потопають тіні,
випадаючи із човна.
Із життя, наче з двобою,
вивільняючи довгий вік,
тягне довгу тінь за собою,
наче пам’ять свою, старик…
— Тіне,
чом ти об ноги б’єшся
і торкаєш чужі сліди?..
— Упадеш колись — і зіллєшся,
і з’єднаємось назавжди.
— Тіне,
контуре мій без тіла,
підведися, поруч ходім…
— Не потрібно.
Я б не хотіла,
щоб ми друзями йшли
в твій дім.
Сам іди.
Понад примусовість
Цих подвоєнь, лун, мерехтінь,
пам’ятай,
що пам’ять і совість
за тобою бредуть, мов тінь.
Всі тобою прожиті дати,
радість вся і увесь твій сум…
— Ти навіщо?
— Щоб нагадати,
що не сам ти, не сам, не сам…
.
Останнє прохання старого лiрника
.
Переведiть мене через майдан,
Туди, де бджоли в гречцi стогнуть глухо,
Де тиша набивається у вуха.
Переведiть мене через майдан.
Переведiть мене через майдан,
Де все святкують, б'ються i воюють,
Де часом i себе й мене не чують.
Переведiть мене через майдан.
Переведiть мене через майдан,
Де я спiвав усiх пiсень, що знаю.
Я в тишу увiйду i там сконаю.
Переведiть мене через майдан
Переведiть мене через майдан,
Де жiнка плаче, та, що був я з нею.
Мину її i навiть не пiзнаю.
Переведiть мене через майдан.
Переведiть мене через майдан
З жалями й незабутою любов'ю.
Там дужим був i там нiкчемним був я.
Переведiть мене через майдан.
Переведiть мене через майдан,
Де на тополях виснуть хмари п'янi.
Мiй син тепер спiває на майданi.
Переведiть мене через майдан.
Переведiть...
Майдану тлумне тло
Взяло його у себе i вело ще,
Коли вiн впав у центри тої площi,
А поля за майданом не було.
Мы используем файлы cookie для улучшения работы сайта. Оставаясь на сайте, вы соглашаетесь с условиями использования файлов cookies. Чтобы ознакомиться с Политикой обработки персональных данных и файлов cookie, нажмите здесь.
