Как жаль, что приходится искать по обрывкам...

Варяг Киев: литературный дневник

Как жаль, что приходится искать по обрывкам, эти серебристые строки ...


Веточка Вишни.
Благословлялося на свiт...


Благословлялося на світ...
Ошатну сукню ніч знімала,
Гасила зорі, мов свічки.
З тонкої ніжної руки -
Браслет Сатурна в скриньку клала.


Сплітаючи тугу косу,
Рожеву стрічечку згубила...
Вуглинкою та стрічка тліла,
А потім спалахом явила
Нового дня святу красу!


Сади пишалися собою.
Ще у серпанку ніжних снів,
Їх цвіт рожево пломенів,
В німім захопленні весною.


Весняний сонний вітерець
Торкався квітів тих несміло...
А птиці небо ткали вміло,
І до Галактик вже летіла
Пташина пісня навпростець!



Другие статьи в литературном дневнике:

  • 04.05.2014. Как жаль, что приходится искать по обрывкам...