Как жаль, что приходится искать по обрывкам...
Как жаль, что приходится искать по обрывкам, эти серебристые строки ...
Веточка Вишни.
Благословлялося на свiт...
Благословлялося на світ...
Ошатну сукню ніч знімала,
Гасила зорі, мов свічки.
З тонкої ніжної руки -
Браслет Сатурна в скриньку клала.
Сплітаючи тугу косу,
Рожеву стрічечку згубила...
Вуглинкою та стрічка тліла,
А потім спалахом явила
Нового дня святу красу!
Сади пишалися собою.
Ще у серпанку ніжних снів,
Їх цвіт рожево пломенів,
В німім захопленні весною.
Весняний сонний вітерець
Торкався квітів тих несміло...
А птиці небо ткали вміло,
І до Галактик вже летіла
Пташина пісня навпростець!
Другие статьи в литературном дневнике:
04.05.2014. Как жаль, что приходится искать по обрывкам...
Мы используем файлы cookie для улучшения работы сайта. Оставаясь на сайте, вы соглашаетесь с условиями использования файлов cookies. Чтобы ознакомиться с Политикой обработки персональных данных и файлов cookie, нажмите здесь .
Соглашаюсь