О панно Iнно... Павло Тичина

О панно Iнно... Павло Тичина

Светлана Груздева

Оригінал:

Я — сам. Вікно. Сніги...

Сестру я Вашу так любив —

Дитинно, злотоцінно.

Любив? — Давно. Цвіли луги...

О панно Інно, панно Інно,

Любові усміх квітне раз — ще й тлінно.

Сніги, сніги, сніги...

Я Ваші очі пам'ятаю

Як музику, як спів.

Зимовий вечір. Тиша. Ми.

Я Вам чужий — я знаю.

А хтось кричить:

«Ти рідну стрів!»

І раптом — небо... шепіт гаю...

О ні, то очі Ваші. —

Я ридаю. Сестра чи Ви? — Любив...

Переклад з української Світлани Груздєвої:

Я – сам. Окно. Снега…

Сестру я Вашу так любил –

По-детски, златоценно.

Любил? – Давно. Цвели луга…

О панна Инна, панна Инна,

Любви улыбка раз цветёт – и тленно.

Снега, снега, снега…

Так ясно помню Ваши очи,

Как музыку иль песнь.

Мы в тишине и – зимний вечер.

Я Вам чужой и здесь.

Кричит мне кто-то:

«Не забыл!»

И снова – небо… шёпот рощи.…

То Ваши очи цвет полощут…–

Рыдаю я. Сестра иль Вы? – Любил…

Другие статьи в литературном дневнике:

• 23.02.2017. Давид Самойлов
• 20.02.2017. О панно Iнно... Павло Тичина
• 19.02.2017. Лев Болдов. Осень
• 17.02.2017. На грани немоты... Светлана Груздева
• 14.02.2017. Врозь. Светлана Груздева
• 11.02.2017. Белый рояль. Юрий Макашёв
• 05.02.2017. Татьяна Кисс
• 04.02.2017. Всего хорошего... Владимир Штеле
• 03.02.2017. Мила Григ В трудный час...