Осiнь. Райнер Марiя Рiльке - Василь Стус
Спадає листя, падає з-за хмар,
немов з небесного рясного саду.
Воно спадає, сповнене досади.
І з темряви, з ночей, із зорепаду
розприскує земля останній жар.
І нам опасти вже своя черга.
На себе глянь — ти губишся в ваганні.
Та є Господь, що на дбайливій длані
все впале милосердно зберіга.
(переклад українською Василя Стуса)
Rainer Maria Rilke
Herbst
Die Bl;tter fallen, fallen wie von weit,
als welkten in den Himmeln ferne G;rten;
sie fallen mit verneinender Geb;rde.
Und in den N;chten f;llt die schwere Erde
aus allen Sternen in die Einsamkeit.
Wir alle fallen. Diese Hand da f;llt.
Und sieh dir andre an: es ist in allen.
Und doch ist Einer, welcher dieses Fallen
unendlich sanft in seinen H;nden h;lt.
Другие статьи в литературном дневнике:
Мы используем файлы cookie для улучшения работы сайта. Оставаясь на сайте, вы соглашаетесь с условиями использования файлов cookies. Чтобы ознакомиться с Политикой обработки персональных данных и файлов cookie, нажмите здесь .
Соглашаюсь