Веточка Вишни

Александра Алабат: литературный дневник

А знаєш, повернуло на весну,
Піснями птиці переткали небо.
Я до світанку знову не засну,
Думками поринаючи до тебе.
Чумацький Шлях безсонням перейду,
Переросту я у Вишневу Гілку...
І зацвіту...так дивно зацвіту,
Я зацвіту у тебе на причілку.
Тобі на плечі ніжний цвіт струшу -
Бо Вишні все на світі можна.
А знаєш, повернуло на Весну
І так на серці ніжно і тривожно...



Другие статьи в литературном дневнике:

  • 29.04.2017. Веточка Вишни