Из творчества Лины Костенко

Кристина Адраховская: литературный дневник

https://www.youtube.com/watch?v=Ba5dBP9v-Xs "Коли я нaвiть буду сивою" (песня в исп. О. Богомолец


Ліна Костенко:
Щасливиця, я маю трохи неба
і дві сосни в туманному вікні.
А вже здавалось, що живого нерва,
живого нерва не було в мені.
Уже душа не знала, де цей берег,
уже втомилась від усіх кормиг.
У гроні дня, в оркестрах децибелів
ми вже були, як хор глухонімих.
І раптом, – Боже! – після того чаду
і тарапати, рівної нулю, –
я чую дощ. Він тихо плаче правду,
що я когось далекого люблю.
І чую тишу. І співають птиці.
Проходять люди гарні і незлі.
В пахучій хмарі дощової глиці
стоїть туман, як небо на землі.


Життя пройде, немов вода
І відцвіте, немов вишнева гілка...
В житті одна помилка - не біда,
Біда, коли усе життя помилка
(Л. Костенко)


*Тарапата - скрутне, безвихідне положення, колотнеча, залепа, клопіт.
*Кормига - кабала, насильницьке панування, неволя, ярмо, кайдани.


послухати вiршi Лiни Костенко: https://www.youtube.com/watch?v=hlI9TRLIcf0&list=PL47_m_Ga4AedM7W9UwJETY9wdyELNHneB&index=18



Другие статьи в литературном дневнике: