Єлєн сиділа біля вікна, тримаючи в руці чашку гарячого чаю. Хтось би сказав , що вона захворіла, та сьогодні вона не в тому настрої. Перебираючи старі листівки, що колись їй дарувала, ніжно усміхалася та згадувала того хто хоч на мить перебував у її серці чи думках. Перший час це здавалося жахливим та вимагало тривіально можливо негативно кінця.
Єлєн любила розказувати історії, відчайдушні душі , що хоч раз слухали одну із них могли заплакати на першому абзаці оповідання. Ніжність та екстенцризм цього заключався у тому , що кожну із них вона могла вигдати сама. Вона не мала величезного кола друзів, хоча неймовірно вправно могла жонглювати словами. Обирала вона друзів пристально, із проходженнями , як мінімум трьох-чотирьох психічних та психо-соматичних тестів: на розвиток, що включало в себе інтелектуальну спроможність сприймати та запам'ятовувати інформацію, іншим аспектом її цікавості між людьми сягала творчої сфери, наскільки приділяла людина увагу духовної гармонії чи були ці прояви зі смутку чи стилем життя , наскільки розділялися думки у тому що всі поокрумо вважали прекресним. Ти ж розумієш , скільки людей, стільки ми й маємо думок , але за окремих кандедатів хочеться особливо змовчати, не задівши мізерну спроможність їхньої душі та інших проявів естетичної гармонії чи в будь яких проявах життя у соціумі. Ніхто й не казав , що ми однакові. Можливо, чимось схожі, інколи це викликає неаби який переляк у людей , що прагнуть показати свою неповторність та індивідуальність. Зачасту саме ці окремі кандидати на визнання і виявляються тривіальною більшістю.
Єлєн не любила брехні, як будь яка персічна людина, що хоч каплю цінувала свій час невитрачавши її на скажемо відверто лицемірних людей. Так це міг бути тест на детекторі. Вона особлива.
Вміння любити її особливо зачаровувало. Тут буде сумісно погодитися із мудрою жінкою, яка сказала, що є люди не талановиті до любові. Деяким це просто не дано. Тяжко проявляти будь-які еквіваленти любові, що включають у себе багато аспектів: самопожертва, турбота, підтримка, чесність і т.д. ніколи не маючи її при собі. Не відчувавши її раніше.
Будь-хто на своєму шляху може стикнутися із масою речей, деякі тебе засмутят , деякі навпаки окриляють, та в цьому й заключається основна гармонія існування, що призводить до типічного існування суспільства. Людина намагається втонути у тому чого їй не вистачало раніше. Чи можна сказати, що кожен індивідум може виражати принцип свого лібідо у структурованому прагненя заповнити необхідну кількість порожного місця у своїй душі, що має бути заповненний окремими почуттями.
Концентруючи свою увагу на окремих поняттях Єлен могла роздумувати над теорією буття , еволюції, виникнення динозаврів( до них чомусь вона відчувала особливу симпатію) та із випуском нової колекції типічного модного дому, підкреслюючи те , що творець та художних симбіотичних образів перебував у депресії саме у той час, коли відбувався процес роботи та мала бути презентація. Чи можна назвати , що найбільшого піку своєї творчості людина досягає саме у момент духовного непорозумінням із своїм Ego , в розмаїттях негативних почуттів? Впринципі при посяганні достатньо високих щаблів, раніше себе вичерпуєш.
Коротко про головне. Єлєн любила читати , хоча це їй абсотно нічого не давало крім обширних думок свого нутра. В її голові здається жили не тільки марсіани походження головної орбіти мозку та розуму, а й безмежно інтелектуальні, цікаві, екцентричні, творчі, були й відверто люди і з не високим айк'ю , що мило бесідували з нею у той час коли вона мило посміхалася думаючи про щось своє , обговорюючи постійні проблеми між своїми внутрішніми людьми.
Космос такий далекий , думала вона . Очевидність очевидного. Вичерпаність невичерпаного. Що окриляє зміст існування , як базова осного бажання жити.
