Михаил Вильмовский. Не дивись...

Софья Измайлова: литературный дневник

Не дивись...
Михаил Вильмовский


Не дивись, в мої заспані очі
Там похмуре і втомлене небо
Там немає того, чого хочеш
І чого, так безумно шукаєш.
Не дивись, як я плачу, страдаю
Мої руки туманом повиті...
Моє серце — під небом вмирає
Мої очі смутком залиті.
Не дивись, бо вже часу немає
Я крокую, на свою Голгофу
Вітер сльози мої розплітає
Не забудь мене..."ПРОШУ"


https://stihi.ru/2020/07/17/7193



Другие статьи в литературном дневнике: