Рецензии на произведение «Iншi повстануть»
На странице отображаются все рецензии к этому произведению в обратном порядке, с 6 по 1
Показывать в виде списка | Развернуть сообщения
Показывать в виде списка | Развернуть сообщения
Рецензия на «Iншi повстануть» (Амале)
Не бачу Бога, бачу Сонце,
Що в його силах, то він дав мені,
На тому дякую йому, нехай спочине,
Все інше, то в моїй відповідальності є.
Дмитрий Северский 22.02.2018 13:20 • Заявить о нарушении
Не бачу Бога, бачу Сонце,
Що в його силах, то він дав мені,
На тому дякую йому, нехай спочине,
Все інше, то в моїй відповідальності є.
Дмитрий Северский 22.02.2018 13:20 • Заявить о нарушении
Рецензия на «Iншi повстануть» (Амале)
в ту самую воду
можно войти
в памяти нашей
хранилище Строгое
много меняется
но ничего не меняется
первая любовь не стала ею
остановил время
в нужный момент
и продолжил с той
которой нет
а что тут такого
фантазии нет
и у Харона тожэ.
Безумный Рисовальщик 09.07.2017 14:40 • Заявить о нарушении
в ту самую воду
можно войти
в памяти нашей
хранилище Строгое
много меняется
но ничего не меняется
первая любовь не стала ею
остановил время
в нужный момент
и продолжил с той
которой нет
а что тут такого
фантазии нет
и у Харона тожэ.
Безумный Рисовальщик 09.07.2017 14:40 • Заявить о нарушении
Рецензия на «Iншi повстануть» (Амале)
Сильний вірш! Просто вразило.... Глибоко, дуже глибоко...
Шон Маклех Патрик 18.09.2016 14:37 • Заявить о нарушении
Сильний вірш! Просто вразило.... Глибоко, дуже глибоко...
Шон Маклех Патрик 18.09.2016 14:37 • Заявить о нарушении
Рецензия на «Iншi повстануть» (Амале)
"Iншi повстануть" ©
І морок згине,
як знайдуть /інші/
той шлях, єдиний,
Забутий в хвилях
століть, що плинуть...
Омиють зорі тих,
хто не встане,
/уже ніколи/
зірковим сяйвом...
Бо їх помилки
/то достеменно/
були не марні -
вони це знають.
І там, на небі,
всіх поіменно
колись згадають...
колись згадають...
***
Вітаю, Амале! Вдала робота... вдала і вельми цікава.
Багато роздумів після неї...
Дякую!
Соло Бабочки 18.09.2016 14:03 • Заявить о нарушении
"Iншi повстануть" ©
І морок згине,
як знайдуть /інші/
той шлях, єдиний,
Забутий в хвилях
століть, що плинуть...
Омиють зорі тих,
хто не встане,
/уже ніколи/
зірковим сяйвом...
Бо їх помилки
/то достеменно/
були не марні -
вони це знають.
І там, на небі,
всіх поіменно
колись згадають...
колись згадають...
***
Вітаю, Амале! Вдала робота... вдала і вельми цікава.
Багато роздумів після неї...
Дякую!
Соло Бабочки 18.09.2016 14:03 • Заявить о нарушении
Рецензия на «Iншi повстануть» (Амале)
Прекрасне. Настільки сильне чуттєво, що можна доторкнутись.
Таня Танюк 18.09.2016 01:07 • Заявить о нарушении
Прекрасне. Настільки сильне чуттєво, що можна доторкнутись.
Таня Танюк 18.09.2016 01:07 • Заявить о нарушении