Рецензии на произведение «Така ось, повiсть невесела... ч. 2»
Показывать в виде списка | Развернуть сообщения
Дуже гарно написали! Все на місці: цікаві рими, епітети, метафора тощо. Недоліки є, але то таке - усі ми небезгрішні :-) Твір, впевнений, Ви ще будете дещо редагувати, бо він вартий такої роботи.
Серез 03.07.2012 10:15 Заявить о нарушении
Да.Не легка доля украинского народа!
Талантливо и профессионально!
Успехов!Удачи! Вдохновения!
Валерий Веселов 2 23.05.2012 02:29 Заявить о нарушении
Дуже талановито. легко та цікаво читати.
Чекаємо продовження
З повагою,
Богдана Синюк 03.10.2011 15:35 Заявить о нарушении
Хоча вірш трішки сумовитий, але... Але ж інколи і тигри плачуть! З повагою....
Дмитро Степ 03.10.2011 18:26 Заявить о нарушении
Доброго часу доби, Дмитре!
Прочитав вашу поему - сподобалось! Зараз рідко зустрічаю поеми на цьому ресурсі - Ваша дуже сподобалась. Читав нещодавно твір Олега Омелянчка "Еуропа", Вам також раджу почитати, досить таки цікаві роздуми, як на мене.
Буду з задоволенням читати Ваші наступні розділи поеми. Успіхів і натхнення! Владислав.
Владислав Похилый 02.10.2011 19:17 Заявить о нарушении
Дмитро Степ 03.10.2011 17:33 Заявить о нарушении
Дмитре, пишеш добре і емоційно. Небайдужість автора до свого вірша-дитини, - то велике щось. Ця частина ( а я думаю, що запропонований твір є саме частиною авторської задумки більш осяжної в історико-часовому просторі) так от, саме ця частина - національно-визвольна. Тобто наш ворог ще той, хто ззовні - руський цар, польський круль, кримський хан, решта. Маю превелику надію, що ти, Дмитре в подальшому не заклинишся на націоналізмі (а тим більше на ксенофобії щодо Росії), хоча це сьогодні й досить модно у нас на Батьківщині, а, подібно Тарасу Григоровичу, перперостеш його до класовості розуміння причин горя одних і надприбутків інших співгромадян. І обов'язково згадай Кармалюка, Довбуша, їхню "любов" до своїх ворогів - панів, байдуже яких за паспортом і за мовою, головне - гнобителів-сук. Бувай!
Олег Омелянчук 02.10.2011 10:15 Заявить о нарушении
Але я був патріотом, є - і буду! І дуже добре знаю звідкіля у світового ЗЛА ростуть ноги.
Тому російські отамани Булавін, Разін, Пугачов - мені такі ж близькі по духу як і козаки-січовики Сагайдачного, Сірка чи Калнишевського, гайдамаки-опришки Кармелюка чи Олекси Довбуша!
А цей вірш - посвята останньому кошовому отаману Запоріжської Січі - Калнишевському і вьому козацтву!
Бо 14 жовтня - найбільше козаче свято. От якраз близько до цього дня і вийде третя, заключна частина оповіді...
Дмитро Степ 03.10.2011 17:28 Заявить о нарушении
Правдиво, піднесено, боляче... Сподобалось, чекатиму на продовження...я, Ваша таємна шанувальниця.:-)
Русалка Лая 02.10.2011 05:09 Заявить о нарушении
Дмитро Степ 03.10.2011 16:32 Заявить о нарушении