портрети осенi
кохана, дай мені таблетку
анальгіну; туман туго обмотав
трикутні голови горам,
ніби вологими рушниками,
найлегший біль неба, дрібний, непомітний,
як під'язикова кістка колібрі,
і виноградники розложисто тягнуться
по каркасах та шиферних парканах
карликовими виснаженими драконами
(хворі на осінній рахіт) —
усипані солодкими запорошеними ягодами.
і вантажники, крекчучи й пітніючи,
вже вносять у прозорі палати повітря
триметрові портрети осені, забризкані
брудом, глиною, грибними спорами,
а осінь у кривавих від ягід ботфортах
з нами-статуетками на долонях
позує біля іржавого лімузина
з вибитим склом...
- з книги віршів "Нас немає, ми лише тіні у віршах" 2026, вид. "Каяла", Україна
до збірки поезій увійшли вибрані тексти, написані автором у період з 2013 по 2021 рр.; авторську пунктуацію зб
Свидетельство о публикации №126062602509