Дивлюсь на надвечір'я небосхилу
на крапельки червневої роси
поема про Суханову Людмилу,
і про ліричний хист її краси.
Перлинами шедеври кращі робить,
неначе шерсть на прядочці пряде
вже потім,коли їх вона обробить
тоді лише на музику кладе.
За творчістю завжди її слідкую
вірші її мов квіти навесні
мелодії співзвучності цілую
і дякую за всі її пісні.
Проекти творчі У Людмили гарні,
які неначе літа теплі дні,
немов поверхні синіх мас безхмарні,
бо припадають до душі мені.
Мов береги пісні її безкраї
лунають скрізь,у кожному дворі,
хоч і живе вона у іншім краї
поезія,мов світла ліхтарі.
Поезію її занадто милу,
як і пісні ліричні теж люблю
їх музика душевна у Людмили,
бо душу зачаровує мою.
Поезії чужої я не краду
хай вибачить,що інколи прошУ
хоч рідко,та звертаюсь про розраду.
повірте,бігме Боже,не брешу.
червень 2026
О.Чубенко-Карпусь
Сух анов й Людмил
© Copyright: Чубенко Саня Карпусь, 2026
Свидетельство о публикации №126060804442
Свидетельство о публикации №126060804442
Рецензии